Історія
Заклад фундації князя Костянтина Острозького в Тернополі
Гортаючи пожовклі сторінки стародавніх документів, часом несподівано на світ з небуття з’являються цікаві факти про людей і події, які мали місце бути багато століть тому, а їх матеріальні сліди досі живуть своїм життям поруч. Одним з таких носіїв історії в Тернополі служить будівля фундації князя Костянтина Острозького, що неподалік від старого центру міста.
Так згідно грамоти від 1570 року волею тодішнього власника тернопільської землі Костянтина Костянтиновича Острозького (1526 – 1608) при церкві Різдва Христового був заснований фонд для утримання шпиталю та притулку під управлінням кращих представників місцевої греко-католицької громади. Для фінансування богоугодної справи князем були виділені у вічне користування великі земельні наділи загальною площею в сто тридцять гектар поблизу сіл Біла і Березовиці, а так само десять золотих на рік зі своїх маєтків.
Фундація відразу ж розпочала виконання своєї високої місії, от тільки вже через лічені десятиліття їй судилося перетвориться на яблуко розбрату, що було пов’язано з махінаціями управителів, які, будучи призначуваними довічно, поступово переставали робити відмінності між суспільною власністю і своєю. Ще за життя князя Костянтина були зареєстровані як мінімум один факт розгляду з продажу закріплених за нею земель (1600) і казус, пов’язаний із зникненням, а потім дивною появою самого оригіналу грамоти. Останній і пояснює наявність в архіві другого документа про створення фонду, датованого уже 1593 роком, в якому підтверджувалися попередні привілеї з тією лише різницею, що правління збільшувалось до десяти чоловік.
Протягом наступних півтора століть шпиталь і притулок для бідних міщан, власність яких була підтверджена тодішніми власниками з родини Собеських в 1735 році, продовжував функціонування, хоча факти про корупцію в його управлінні, яке до того ж перетворилося на спадкову привілей, траплялися з завидною регулярністю.
Ризаліт фундації князя Костянтина Острозького
Наступного разу питання про фундацію Костянтина Острозького випливло вже в 1860-х, коли з’ясувалося її право власності на землі, які придивилось військове відомство Австрійської імперії для своїх потреб – в той час управління наділами велося священиком греко-католицької парафії Тернополя отцем Василем Фортуною, хоча в кадастр вони все ще вважалися за шпиталем і притулком (запис від 1821 року).
За підсумками судових розглядів і прийняття нових, вже австро-угорських, законів майно притулків і шпиталів передавалося у власність міських громад. Так ці наділи за розпорядженням тернопільського старости барона Канна в 1883 році були передані в оренду за відповідну плату, а кошти, що надходили від цього, – відкладалися на депозит з метою подальшого використання за визначеним князем призначенням.
Тоді ж для будівництва нової будівлі притулку-шпиталю була придбана ділянка землі в трьох кварталах від Різдвяної церкви, поруч з якою він раніше знаходився, а новосілля заклад святкував у 360-ту річницю від дня народження свого засновника – 12 травня 1886 року. Це послужило щасливим знаменням, і вже через кілька десятків років (на початку ХХ століття) будівля виконувало не тільки свої прямі обов’язки з надання допомоги немічним городянам, а й стала оплотом освіти Тернополя – тут відкрилася перша міська бібліотека, а потім і семінарія.
Не втратив своєї актуальності плід творіння фонду князя Острозького і за результатами двох світових воєн ХХ століття, коли з приєднанням Західної України до СРСР приватна власність на землю була скасована, а існуючий в його стінах медичний заклад було перекваліфіковано спочатку під військовий шпиталь, потім – дитячу інфекційну лікарню, пологовий будинок. Згодом тут розмістився Тернопільський клінічний шкірно-венерологічний диспансер, який і донині займає його приміщення.
Нині будівля фундації з поставленим в 2006-му після п’ятдесятирічного відсутності на місце хрестом над центральним входом і відновленими в 1990-х написами на центральному фасаді (у радянський період були затерті) знову прикрашає своєю первозданною красою одну з центральних вулиць стародавнього Тернополя.
Архітектура
Центральний фасад будівлі тернопільського фонду князя Острозького
Складний периметр закладу князя Костянтина Острозького, що складається з прямокутної (20м х 12м) двоповерхової центральної будівлі під чотирьохсхилим дахом і двох різнорівневих пізніших прибудов в північно-східній частині (10м х 8м під односхилим дахом і 9м х 5м – під четирехсхилим), виконаний з цегли з ошаруванням і ліпними декоровими елементами.
Центральний обсяг комплексу, який є найстарішою частиною, являє собою наочний приклад класицизму в архітектурі, де арочні вікна і пілястри коринфського ордера, пологий арочний фронтон і кронштейни, слухові вікна і міжповерховий карниз, ризаліт і модульони гармонійно поєднуються, створюючи яскравий неповторний архітектурний образ.
Родзинкою ж пам’ятки архітектури Тернополя служить центральний фасад фундації, ризаліт центрального входу якого служить свого роду історією самої організації, адже тут рукою майстра на століття внесені пам’ятні дати благого починання князя Костянтина, який давно пішов у світ тіней.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Костянтина Острозького, 37.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е50 (М12) (Кошице – Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк – Ростов-на-Дону) або Н02 (Львів – Тернопіль), які проходять через місто вздовж вул. Бережанській (із заходу) / пр. Степана Бендери (зі сходу) / вул. Микулинецькій (з півдня) до повороту на вулицю Князя Острозького, де знаходиться заклад фундації.
Громадським транспортом до залізничного вокзалу Тернополя, а потім пішим ходом 15 – 20 хвилин в південному напрямку по вулицях: Богдана Хмельницького – Російськії – Січових Стрільців до перетину з вул. Князя Острозького, на якій знаходиться будівля заснованого ним фонду.