Історія
Південний фасад кременецького храму Хреста Господнього
Колись давно біля Дубенського в’їзду в Кременець вже існувала церква в ім’я Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Дерев’яна твердиня християнської віри, що розкрила свої двері перед прихожанами 1684 року, була створена, як і більшість храмів того часу, з дерева. Це мало сприяло її довгому життю і вимагало постійних витрат, які збільшувалися з кожним роком, на підтримку стану, що відповідав б високому призначенню служіння Богу.
Однак високий прибуток, одержаний за власних садибних (п’ятдесят соток) і орних (тринадцять гектар) земель в урочищах “Підвисокому”, “Широкому” і “Липовиці”, а так же двох дерев’яних будинків з господарськими будівлями, що здавалися внайми, дозволяв парафії не тільки підтримувати саму православну твердиню духу у підніжжя гори Бона, але і утримувати з кінця 1830-х свою особливу богадільню для немічних і жебраків побудовану в Дубненському передмісті на землях дарованих місцевими жертводавцями Іваном Абрамовичем і Яном Філіціаном Венцлавскім.
А в 1844 році заможна і численна парафія разом з іншими місцевими православними храмами була приписана до собору святого Миколая з метою централізації церковної влади в місті на дні каньйону Карпатських відрогів.
Через два століття після завершення будівництва всі подальші зусилля громади з підтримання старої будівлі церкви Хреста Господнього були визнані марними, що послужило приводом до будівництва в період з 1887 по 1889 років на місці розібраного нового дерев’яного ж храму (розташовану поруч дзвіницю оновлення не торкнулися), освяченого 3 вересня в рік завершення будівництва єпископом Острозьким вікарієм Волинської єпархії Олександром (1834 – 1899).
Центральний фасад церкви Хреста Господнього
Перша світова війна мало вплинула на діяльність православного оплоту віри у підніжжя руїн старого замку. Може лише суворіше став нагляд з боку державних органів і пильніше контроль домінуючої католицької церкви у зв’язку з переходом цих земель під владу польської корони.
От тільки згуртована і численна парафія та захист православної церкви не могли протистояти руйнівній системі радянської антирелігійної пропаганди, коли Волинь, а разом з нею і Кременець, в 1939 році опинилися під владою Радянського союзу – в запалі атеїстичного завзяття храм Хреста Господнього Кременця перетворився лише на прекрасні спогади.
Відродження ж після півстолітнього забуття на зорі нового третього тисячоліття (2000-ті) храм прийняв з рук української лютеранської церкви за активної підтримки діаспори США у вигляді кам’яного вбрання на місці древньої християнської святині. З тих самих пір рік від року чисельно зростаючий прихід, що став вже одним з найбільших цієї конфесії в Україні, налічуючи більше сотні людей, неухильно дотримує заповіти, які приніс в цей світ засновник аскетичного католицького напрямку – Мартін Лютер (1483 – 1546).
Архітектура
Церква Хреста Господнього в Кременці
Двоповерхова будівля кременецькій церкви Хреста Господнього – зразок сучасної аскетичною храмової архітектури, витонченість якої досягається за рахунок різнооб’ємності частин хрестоподібного (довжина і ширина дорівнюють двадцять п’ять метрів) периметра, доповненого куполами над чотирисхилою гладдю покрівлі.
Головними прикрасами її орієнтованої з південного заходу на північний схід простоти зовнішніх фасадів є арочний портик центрального входу з балконною нішею другого ярусу, яка одночасно висапує вершиною стилізованого хреста периметра, світлові барабани куполів з арочними вікнами і ажурні фільонки віконних прорізів.
З внутрішнього оздоблення слід зазначити ступінчастий п’єдестал кафедри з дерев’яною балюстрадою огорожі, кришталевий блиск витончених люстр і різьблені предмети інтер’єру, виконані з темної породи дерева серед повної відсутності декоративного оздоблення стін.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м Кременець, вул. Шевченка, 44.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Величний Кременець
- Історичні факти. Артерії середньовіччя
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий). У місті по головній (Дубеньська / Т. Шевченко / Вишневецька) до її центральної частини, де розташована церква Хреста Господнього.
Громадським транспортом з Тернополя / Дубно до зупинки навпроти колишнього Колегіуму. Лютеранський храм знаходиться в одному кварталі північніше.