Історія
Фонтан на площі ім.Поляка
Він зобов’язаний своїм народженням військово-стратегічним міркуванням безпеки новопридбаних (друга половина XVIII століття) Російською імперією в наслідок розпаду Речі Посполитої та ослаблення Османської імперії земель Правобережної України. Так офіційною датою відліку історії міста-фортеці Олександрівськ (як на початку свого шляху називалося Запоріжжя) і його центральної вулиці за порогами на лівому березі Дніпра у рамках створення Дніпровської оборонної лінії за наказом імператриці Катерини II (1729 — 1796) вважається 1770-й.
Хоча в перший рік свого існування селище першопрохідців, покликане захищати південно-західні кордони і контролювати козацьку вольницю на острові Хортиця знаходилося на правому березі річки Суха Московка, в наслідок водопілля вже через рік місце було визнано непридатним для подальшого розвитку міста, і його перенесли в межиріччя Сухої і Мокрої Московок. Там-то з вулиць Ковальської та Соборної (остання з яких відповідно до карти 1823 тягнулася до фортеці (нині вул. Грязнова)) і почав свою історію майбутній головний проспект Олександрівська-Запоріжжя.
Неспішний розвиток міста, чисельність якого за століття збільшилась лише до чотирьох з половиною тисяч чоловік, підстьобнуло відкриття 15 листопада 1873 року ділянки Лозова-Олександрівськ Катерининської залізниці (вже на початку XX століття він виріс у шістнадцять разів). Головна ж магістраль міста, зберігши колишню назву, поступово просувалася на північний захід, досягнувши берега Сухої Московки.
Запорізький проспект Леніна
У таких кордонах вулицю Соборну і застала революція 1917 року і крокуюча за нею громадянська війна, яка, не встигнувши закінчиться (16 листопада 1922 року), першим ділом змінила назви вулиць, що не відповідали ідеологічним поглядам нової радянської влади. Так головна магістраль міста, з 1921 року іменованого Запоріжжя, в дусі часу отримала ім’я на честь одного з натхненників німецького комунізму – Карла Лібкнехта.
При цьому через десятиліття в рамках електрифікації країни рад з боку Дніпра разом із роботами по зведенню гідроелектростанції в рамках затвердженого 29 квітня 1932 року плану Державного інституту проектування міст починається будівництво нової частини Запоріжжя (Соцмістечко), де вулиця, що пізніше стала частиною головного проспекту, мала скромну назву 8-ої поздовжньої.
У мирні плани з об’єднання двох частин одного міста безжально втрутилася Друга світова і німецький окупаційний режим, який самовпевнено перейменував з встановленням контролю над українською територією в 1941-му вулиці згідно своїм військово-політичним ідеалам: так 8-а поздовжна перетворилася на штрасе Германа Герінга, а Карла Лібкнехта була перейменована на честь Адольфа Гітлера.
Вежі-близнюки в Запоріжжі
Але недовго судилося запорізьким вулицям носити імена тих, хто приніс смерть і сльози українському народу – відразу після звільнення їм було повернуто довоєнні назви.
Активна ж фаза об’єднання двох частин міста нарешті почалася в 1949 році, коли був розроблений проект створення єдиної транспортної магістралі від ДніпроГЕСу до прародителя АвтоЗАЗу заводу “Комунар” за рахунок залучення до структури Запоріжжя в якості одного з мікрорайонів козацького села Вознесенка, яке лежало між ними.
4 січня 1952 року постановою Запорізької міської ради головній вулиці обласного центру було присвоєно ім’я В.І. Леніна з почесним званням проспект. З тієї пори життя тут не завмирає ні на хвилину, намотуючи на вісь історії витки спіралі часу. За цей час тут виросли нові будинки в стилі еклектики і розкрили свої ніжні обійми затишні парки і сквери, хоча і їм опісля півстоліття існування знадобилися оновлення, яке вдало знайшло свою реалізацію в програмі реконструкції 2002-ого (втілювалась в життя шість років).
Архітектура
Нова частина пр. Леніна в Запоріжжі
Проспект Леніна бере свій початок від площі на березі Дніпра і, пролягаючи крізь чотири (Комунарський, Жовтневий, Орджонікідзівський і Ленінський) району Запоріжжя, долає відстань в 11,3 кілометрів.
Основний його напрямок уздовж дніпровського берега з південного сходу на північний захід. При цьому умовно головну вулицю обласного центру можна розділити на три історично не обумовлені частини: дугоподібний ділянка між Привокзальною та Транспортною площами, яка прорізає територію АвтоЗАЗу (1,6км); від Транспортної до пл. Пушкіна (старе місто), протяжністю 3,5 км; новострої радянської пори від Пушкіна до Дніпра, що зараз включають територію колишнього села Восенка і Соцмістечко (6,2км).
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя. пр. Леніна.
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). У місті головною Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе.
У Запоріжжі – громадським транспортом, прямуючим вздовж пр. Леніна.