Історія
Центральний фасад колишнього будинку Захар'єва
Сім’я Захар’їних – одна із значних віх історії XIX сторіччя Олександрівська. У перших збережених до наших днів згадках вони вже постають у якості видатних представників купецької еліти міста на березі Дніпра, могутність і стан яких давали їм право змагатися за крісло бургомістра, хоча капітал їх і починався на дрібноторгівельній стежці.
Так вже в 1806 році перші представники Захар’їних – Панас і Лев – стали засновниками майбутньої політичної династії Олександрівська, претендуючи на роль глави повітового міста. А через пів-століття їх спадкоємцю Павлу Львовичу вдалося стати спочатку бургомістром, потім першим в історії міським головою.
Лише привілейованим становищем і величезним статком купця другої гільдії Павла Захар’їна можна пояснити будівництво в 1865-му величезного двоповерхового будинку з цілим комплексом господарських споруд навколо в самому центрі старого Олександрівська поряд з Покровським кафедральним собором.
Однак, із заходом політичної кар’єри Павла в кінці XIX сторіччя потихеньку почало йти в небуття і домінуюче купецьке становище сім’ї – так вже в 1899-му так званий “Захар’їнський двір” з легкої руки великого місцевого підприємця Фелікса Францевича Мовчановського (1853 – 1921), який викупив заставну на комплекс і подарував його місту, перетворився на “Міський будинок”.
Міський будинок у Запоріжжі
Верхній поверх будівлі спочатку зайняла адміністрація Олександрівської земської управи, поки для неї не було побудовано в 1913-му новий будинок на перетині Олександрівської та Троїцької, а приміщення нижнього – віддані для здачі в оренду і приносили непоганий дохід міській казні в дві тисячі рублів на рік.
Криваві події революції 1917-го і крокуючи за нею важкі роки Громадянської війни змусили змінити розмірений устрій існування будинку Захар’їна – все його приміщення в терміновому порядку були переобладнані під шпиталь, а з настанням мирних часів (1920-е) будівлі в самому центрі міста доручили виконання функцій Головпоштамту.
Не дивлячись на всі подальші перипетії ХХ століття пов’язані з Другою світовою, зміною державного ладу і підданства, найстаріша кам’яна будівля Запоріжжя не тільки вціліла, зберігши свою автентичність, але досі продовжує виконувати покладені на нього функції (вузол зв’язку, центр Укртелекому), хоча вже в якості скромного відділення №63 (з 1969 року) після будівництва нового міського Будинку зв’язку.
Архітектура
Південно-східний фасад будинку купця Павла Захар'їна
На первинному етапі свого існування будинок сім’ї Захар’їних представляв собою житловий комплекс з центрального кам’яної двоповерхової будівлі, двох підсобних одноповерхових споруд (кам’яна і дерев’яна) і двох дерев’яних комор, з яких у вихорі часу вціліли лише кам’яні витвори.
Центральний корпус – п-образна (20м х 10м) споруда з коридорним внутрішнім плануванням під чотирьохсхилим дахом, побудований в характерному для другої половини XIX століття в Російській імперії стилі еклектики.
Вона являє собою розташоване на невеликому ухилі перпендикулярно центральній осі Покровського храму будівлю з великою кількістю декоративних елементів зовнішніх фасадів: кутові і міжвіконні лопатки прикрашені французьким рустом, четвертьциркульний сандрики над вікнами другого поверху, багатоликі віконні силуети (прямокутні, арочні, коробові), складнопрофільний карниз з декоративними консолями, об’ємне оформлення підвіконного простору.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 21.
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т0803 (Маріуполь – Запоріжжя). У Запоріжжі по головній (Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе) до колишнього будинку Захар’їна (орієнтир – Покровський собор).
У Запоріжжі – громадським транспортом, прямуючим уздовж центрального проспекту лівобережній частині міста, до зупинок “Вулиця Анголенко” / “Площа Соборна”.