Музей 700-річного запорізького дуба

Історія

Курган єдності та миру в історико-культурному центрі "700-річний запорізький дуб" Курган єдності та миру в музеї "700-річний запорізький дуб"

Одній з головних пам’яток, народженій за півтисячоліття до появи на карті історії Олександрівська-Запоріжжя, приходили поклониться багато поколінь тих, хто вважав придніпровські степи рідним домом, адже велич і міць дуба здавна вважалися повелительками благоденства роду та сім’ї.

Переживши разом з українською землею сім сторіч нищівних поривів народного гніву і років благоденства, кровопролитних воєн і проявів вищого милосердя зелений велетень на правому березі Дніпра здобув у експертів славу сторожила цих земель та надбав, нарешті, в 1972 році державне визнання і захист в якості заповідного об’єкту.

Всерйоз ж організацією гідного представлення унікальної пам’ятки природи запорізька влада занепокоїлися лише напередодні святкування десятої річниці незалежності України, коли за проектом художника-монументаліста Анатолія Васильовича Гайдамака було закладено майбутній історико-культурний центр “700-річний Запорізький дуб”.

Пам'ятник коню історико-культурного центру "700-річний запорізький дуб" Пам'ятник коню в музеї "700-річний запорізький дуб"

Так в найкоротші терміни навколо пам’ятника природи державного значення виросло ціле містечко в етностилі за підтримки Фонду сприяння розвитку духовності та культури “Запорізькі святині” і місцевих підприємств з каплицею і хатами-мазанками, пам’ятними знаками і щедрим шинком. Урочисте відкриття комплексу відбулося 24 серпня 2001 року.

Через сім з половиною років (у лютому 2009-го) центр-музей навколо 700-річного дуба був відданий на піклування Всеукраїнської федерації “Спас”, яка перетворила його не тільки на місце паломництва любителів старовини, але і яскравий театр етнодійства з постановочними виступами майстрів козацьких бойових мистецтв, національною кухнею і колоритними сувенірами під малиновий передзвін малого Свято-Покровського храму.

Останньою перлиною комплексу, яку він придбав 12 серпня 2014 року, став “Курган єдності та миру” – символ нового часу, де Україна являє собою згуртовану країну без будь-яких культурних і мовних відмінностей, примиритися зі своїм минулим і впевнено рухається в майбутнє.

Архітектура

Хата-мазанка музею "700-річний запорізький дуб" Хата-мазанка історико-культурного центру

За кованою решіткою біля центрального входу етноансамбля на правому березі Дніпра відвідувачів зустрічає “Курган єдності та миру” – невелика галявина з кам’яними бабами-бовдурами скіфсько-сарматського періоду і дерев’яними різьбленими статуями – символами різних епох історії запорозьких земель.

Центральний вхід надійно охороняє від усіх негараздів православна святиня Свято-Покровського храму, а сам комплекс розташований на невеликій площі в один гектар і групується навколо головної визначної пам’ятки – старезного дуба.

Тут і невеликі хатки-мазанки, пристосовані під потреби сувенірної лавки чи шинку, і об’ємне панно із зображенням запорізької легенди – козаків чиінформаційний стенд на величезному валуні, шаманський тотем чи пам’ятник коню… – все пронизане духом минулих століть, де сучасність вмілою рукою вплетена в канву справжніх раритетів, щоб створити єдиний архітектурний образ.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Шушенська.

Посилання

Як дістатися

По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). По місту вздовж центральної вулиці (Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе) до ДніпроГЕСу; на правому березі по вулицях Вінтера – Кияшка – Дніпровське шосе – Істоміна – Шушенська до історико-культурного центру “700-річний запорізький дуб”.

У Запоріжжі громадським транспортом (маршрутним таксі №67) до кінцевої зупинки, де розташоване комплекс пам’ятника природи.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Запорізький дуб на мапі

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram