Запорізька філармонія (концертний зал) ім. Глінки

Історія

Концертний зал ім. Глінки в Запоріжжі Запорізька обласна філармонія ім. Глінки

1939 рік. Світ на порозі катастрофи, але він ще не знає про це і продовжує співати свою оду життя і творення. Місто на дніпровському березі поблизу знаменитої Хортиці тоді лише починало дихати на повні груди, спорудивши нові заводи, втіливши мрію будівництва ДніпроГЕС, щоб, нарешті, черга дійшла і до культурної складової його жителів. Так перед самою Другою світовою в Запоріжжі була заснована Обласна філармонія, колектив якої налічував лише сімнадцять чоловік, а розміщувалася – в одній із будівель старої частини міста.

Горе, кров і сльози війни на три роки змогли затьмарити в серцях жителів запорізьких степів любов до світлих музикальних променів… але як тільки мирне життя вступило у свої права, паростки високої культури підняли свої голови, щоб оселиться в місті на дніпровських порогах назавжди. Вже в 1948 році на замовлення “Запоріжсталі” починається пошук архітектурних рішень для будівництва на центральній вулиці заводського Будинку культури.

З трьох запропонованих для розгляду проектів вибір Ради міністрів УРСР припав на плід праць тандему архітектора Георгія Густавовича Вегмана (1899 – 1973) та інженера-конструктора Шапільского. Наприкінці 1951 року будівельні роботи закипіли, з тим щоб через два роки до листопадових свят будівля, що була здана в експлуатацію вже в якості рідного дому обласної філармонії (підприємство подарувало його місту), прийняло в цих стінах перших своїх вдячних слухачів.

Пам'ятник М.І. Глінки біля запорізької обласної філармонії Пам'ятник М.І. Глінки біля концертного залу Запоріжжя

Чудово виконаному проекту на думку приймальної комісії не вистачало лише родзинки – скульптури того, чиє ім’я мала честь носити запорізька обласна, у зв’язку з чим в терміновому порядку в ленінградських майстеренях був відлитий скульптором Адольфом Йосиповичем Страховим (1896 – 1979) величний монумент Михайла Івановича Глінки ( 1804 – 1857) і через два роки (1855) встановлений перед будівлею.

Весь радянський період храм музики з двома концертними залами і кінотеатром “Родина” був об’єктом паломництва цілих поколінь запорожців; створений в його стінах симфонічний оркестр (1958) здобув славу на великих просторах країни рад і за її межами, а сцени були свідками аншлагу улюблених публікою виконавців та колективів.

При настільки яскравого життя будівля залишалася далеко від фінансових потоків, виділених на благоустрій міста, що на початку 2000-х привело її в жахливий стан. Лише в 2008 році почався довгоочікуваний період реконструкції, що почався з реставрації внутрішніх приміщень і закінчився через шість років повним оновленням фасадів і покрівлі.

Так що нині філармонія-концертний зал им. Глінки живе своїм повноцінним життям, будучи рідною домівкою для симфонічного оркестру та ансамблю бандуристів “Божена”, двох концертних груп і козачого ансамблю “Запорожці”, які дружною сім’єю в двісті п’ятдесят осіб уживаються під одним дахом, даруючи радість і незабутні враження всім шанувальникам музики.

Архітектура

Скульптурне зображення центрального фасаду концертного залу ім. Глінки Скульптурне зображення на центральному фасаді філармонії

Чотириповерхова спроектована згідно з канонами будівництва будівель для масових заходів з виходами на три сторони запорізька філармонія займає площу в 0,8га і своїм центральним фасадом виходить на головну транспортну артерію міста. Поздовжні фасади її прямокутного (50м х 40м) периметра під складнопрофільним дахом прикрашені шестиколонним портиком коринфського ордера великого виносу, що цілком відповідає модному в середині ХХ сторіччя стилю сталінського ампіру.

З зовнішнього декору будівлі слід також відзначити широкий антаблемент і чотириколонні ніші бічних фасадів, складнопрофільний лобовий карниз і величезні в три яруси віконні прорізи центрального фасаду, арки бічних входів і пілястри коринфського ордера, складний малюнок наоса і скульптурну композицію центрального фронтону із зображенням арфи в оточенні тріпотливих полотен.

Внутрішне тризальне планування з плином часу перетерпіло незначних змін і нині являє собою великий (772 місця), малий (300 місць) та камерний (120 місць) зали, розташовані на трьох рівнях. При цьому внутрішня обробка з великою кількістю ліпних та різьблених елементів у рази перевершує зовнішні фасади.

Пам’ятки

Родзинкою ж концертного залу ім. Глінки в Запоріжжі служить фігура М.І. Глінки, що задумливо сидить на кріслі, створена на ленінградському заводі художнього литва в 1955 році. Пам’ятник загальною висотою в 3,8м складається з високого п’єдесталу, облицьованого гранітними плитами, і,безпосередньо, бронзового силуета музичного генія.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Запорізька обл. м Запоріжжя, пр. Леніна, 183.

Тел.: (061) 236 – 44 – 67.

Офіційний сайт: http://www.filarmonic.zp.ua

Посилання

Як дістатися

По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). По місту прямувати: Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе до запорізької обласної філармонії

По місту – громадським транспортом, що прямує через центр, до зупинки “Концертний зал ім. Глінки”.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Запорізька філармонія ім. Глінки на мапі

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram