Сивочолий хлопчик

По його венах текла сербська, французька, єврейська, угорська кров, але душа, народжена серед безкраїх степів Донбасу, завжди була українською. Той хто народився в Дебальцевому, працював у Верхньому, служив у Бахмутськії сотні, воював у лавах УНР просто не міг належати іншому народові.

Володимиру Сосюрі випало жити в нелегкі для української землі часи, коли вперше зажевріла надія і червоним чоботом був розтоптаний шанс створення самостійної незалежної держави Україна. Примириться з дійсністю, коли навколо куражиться червоний терор, поглинаючи у своєму дикому танці долі, життя, роки… при цьому залишатися в душі патріотом – тяжкий тягар.

Любовна лірика, як віддушина, серед пафосно-безликих більшовицьких гасел, визнання від ненависної влади за “Червону зиму” (1922) і психічний розлад на початку 1930-х на тлі жахливої кількості жертв голодомору, влаштованого комуністичним режимом для придушення українського національного духу…. призвели творця до загострення конфлікту з комуністичною ідеологією і цілого ряда творів з нотами голосу рідної землі (заборонене “Серце”, не друкуване “Махно”, уривки “Мазепи”), коли розум каже про марність боротьби з системою, а душа повстає проти її несправедливості.

Душевний ексгібіціонізм і психічний надлом творчої натури “сивочолого хлопчика” (як сам себе називав Сосюра) у другій половині 1930-х змушують постійно балансувати його під загрозою репресій і заборони працювати, знаходячи свій вихід у інтимно-любовній ліриці, шедеврами якої стали “Червоні троянди” і “Люблю”.

Але зміцнілий, як сталь в горні, під час усіх жахів і горя Другої світової український національний дух скаже своє гучне слово в безсмертних написаних в 1944 році рядках автора “Любіть Україну, як сонце, любіть…”, що стане точкою у душевних метаннях донбаського генія.

Потім будуть Сталінська премія і вивчення його творів у школах, цькування у пресі і нові хвороби, але саме у творчій спадщині Сосюри як уродженця Донбасу через сім десятеліть патріоти будуть шукати підтримку віри в незалежність і волю рідної української землі.

28-01-2016 Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram

Коментування цієї статті закрите.