Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Часи змінюються, корупція залишається

Щедрість для загального блага одних часто стає ласим шматочком для особистого збагачення інших – корупція стара як цей світ і війна з нею. А тим більше що у вигляді об’єктного нагляду виступає величезне поле в двісті тридцять моргів (131,1га) родючої орної землі біля села Біла.

Виділена на добру справу шпиталю для утримання бідних і немічних при тернопільській церкви Різдва Христового фундація Василя Костянтина Острозького в 1570 на ці землі підлягала нагляду ради з восьми шанованих громадян міста, які в подяку за ці клопоти звільнялися тим же документом від сплати місцевих податків. Крім того в відання наглядової ради входило так само спостереження за самою Різдвянською церквою і Воздвиженським храмом над ставом.

Так що тут відкривалося широке поле для діяльності підприємливих громадян, і перший скандал не змусив себе довго чекати – пропав сам фундаційнний документ. Однак оперативне звернення до князя Костянтина дозволило отримати новий акт від 1593 року, де кількість опікунів було збільшено до десяти… і тут же знайшовся початковий папір.

Потім буде розгляд князя Острозького по клопотанню опікунов Л. Лентвуйта, А. Крупки, В. Чайки справи про заволодіння шпитальною землею єврея Менделя в 1600 році, який як з’ясувалося (і про те малася в наявності купча грамота) придбав поле у пана Галича (вже покійного), який продав громадські землі як свої власні. В результаті Мендель отримав іншу компенсаційну ділянку, а земля під Білою повернулася фундації.

Наступний збрежений документ про випадок присвоєння шпитальної землі датований вже 1725 роком: міщанин Петро С. заявив права на оранку, в зв’язку з чим був судовий розгляд, в якому наглядову раду представляв Ландвуйд. І знову фундація повернулася законному власникові – міській громаді.

Таких зафіксованих випадком було без ліку, документи про що надійно зберігалися в фондах бібліотеки тернопільської греко-католицької парафії аж до Другої світової. А куди йшли кошти від здавання під найм поля і зовсім невідомо, тим більше що опікуни та орендарі згідно наявних історичних відомостей призначалися довічно та до того ж цей привілей часто спакувався.

Потім на довгі століття фундаційная грамота Костянтина Острозького з умислом чи ні і зовсім загубилася серед пожовклих сторінок староства і була знайдена лише в 1860-х році, після чого почалися довгі судові тяжби з настоятелем церкви Різдва Христового батьком Василем Фортуною за право власності на шпитальні оранки, котрі затягнулися на півтора десятиліття і в кінці кінців розв’язалися на користь міської громади в 1883 році.

Так що вже через три роки на честь 360-ї річниці народження засновника 12 травня на отримані від оренди землі кошти в шістнадцять тисяч злотих було відкрито Заклад фундації Консянтина князя Острозького fundatsiya-kostyantina-ostrozkogo-v-ternopoli на спеціально придбаній для цієї мети ділянці на одній з тихих вулиць міського центру Тернополя. Хоча остаточну крапку в спекуляціях на тему громадської землі шпиталю все ж поставила радянська влада після Другої світової, яка просто конфіскувала всі землі, не дивлячись на право власності, на користь держави.

Коментування цієї статті закрите.