Історія
Дзвіниця костелу Яна з Дуклі в Житомирі
Коли в 4 квітня 1761 року польський король Август III Саксонець (1696 – 1763) виділив монастирю францисканців землю для будівництва в самому серці Житомира, ніхто й подумати не міг, що всього через кілька десятиліть держава Річ Посполита припинить своє існування (в 1795 році після третього поділу, втративши частину своїх східних територій, союз розпався), так само як і більшість католицьких притулків для віддалився від мирської суєти.
А поки зовсім поруч із Замковою горою розгорнулося масштабне будівництво кам’яного монастирського комплексу з дерев’яним костелом на славу блаженного Яна з Дуклі, що офіційно почав відлік своєї історії 26 вересня 1763 року зі двох священиків і двох ченців. Однак багатство монастиря і його впорядкованість з роками збільшило кількість братії майже в десять разів.
Настільки крихкий матеріал як дерево в епоху повсюдної дерев’яної міської забудови не міг довго служити надійним оплотом католицької віри – в 1820 році храм згорів. Сталося це вже під час перебування Житомира центром Волинської губернії Російської імперії, що значно сповільнило його відновлення, хоча роботи з будівництва мурованого костелу святого Яна з Дуклі все ж були розпочаті.
Портал трансепта житомирського костелу францисканців
Ще більше погіршилося становище католицьких чернечих орденів після прийняття комітетом з західним губерніях 3 грудня 1831 роки правил їхньої ліквідації (участь у повстанні 1830 року, володіння приписними католиками-селянами і мінімальна кількість братії). І хоча францисканський монастир Житомира не підпадав під вищезгадані категорії, його закриття був лише питанням часу.
Вихід зі створеного російською владою положення був знайдений Петербурзьким духовним Колегіум шляхом передачі обителі Братів Менших Луцько-Житомирській дієцезії для облаштування духовної семінарії в 1842 році. До знаменної події наспіло і закінчення будівництва костелу святого Яна, що отримав народну назву Семінарського.
Храм наук під заступництвом чернечої братії мирно співіснував аж до трагічних подій громадянської війни, що наслідувала листопадовому більшовицькому перевороту 1917-го, коли колесо війни і нова влада в пориві всепоглинальної ненависті прагнули знищити всі нагадування про минуле.
Костел Яна з Дуклі в Житомирі
У запалі богоборчої боротьби радянської влади назавжди зникла незліченна кількість кращих зразків храмової архітектури України, але житомирській католицькій святині все ж пощастило вижити, сховавшись під личиною кінотеатру, в якості якого він розважав місцеву публіку аж до бойових дій Другої світової вони, що прийшли на цю землю в 1941-ому.
У післявоєнний комуністичний період храм і кляштор продовжили свою соціальну кар’єру: костел святого Яна перекваліфікувався спочатку на філармонію, потім – природний відділ місцевого краєзнавчого музею, і нарешті – Будинок творчості; міцні ж стіни монастирських корпусів обмилували для себе представники влади – тут розмістився міський військкомат.
Боротьба за повернення обителі францисканському ордену Римо-Католицької церкви почалася відразу ж з падінням радянського режиму і здобуттям Україною незалежності в 1991 році. Храм і частина приміщень кляштору вдалося повернути вже через рік, що дозволило 17 травня 1992 році через сім десятиліть ченцям Менших Братів повернутися в рідні пенати і освятити свою головну святиню п’ять років по тому.
Келійний корпус монастиря францисканців в Житомирі
Закінчення ж боротьби за повне повернення комплексу в лоно католицької церкви ознаменувало рішення Житомирської обласної ради від 1 березня 2006 року про передачу всього комплексу монастирській братії францисканців.
Нині парафія святого Яна з Дуклі – це і дві тисячі однодумців, що звернули свої серця до Бога, і суспільство францисканської молоді, і співтовариство “Живий розарій”, і опіка над будинком пристарілих, дитячими будинками та дітьми з малозабезпечених сімей, і спільнота міністрантів, і катехитичні заняття для юного покоління, і курси для підготовки до католицьких таїнств.
Архітектура
Цегляний потинькованний комплекс францисканського монастиря Житомира являє собою великий х-образний комплекс келійних корпусів (70м х 38м), з прибудованою до його північній осі домінантою костелу святого Яна з Дуклі.
Південний фасад костелу Яна з Дуклі
Католична святиня являє собою тринавову базиліку ордерної системи спрощенного бароко з триярусною дзвіницею (раніше одноярусная) над бабинцем. Плавні лінії барочних фронтонів, пілястри доричного ордера, високі арки віконних прорізів, витончений грецький орнамент верхнього ярусу центрального нефа, широкий фриз, раскреповані карнизи (на кронштейнах першого ярусу), розірваний фронтон порталів трансепта створюють симбіоз величної монументальності при легкості височини.
Корпуса кляштору – двоповерхові будівлі під мансардною покрівлею з коридорним розташуванням кімнат, з боків осей якої прибудовані маленькі одноярусні аркові навіси над входами під чотирисхилим дахом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 4.
Офіційний сайт: http://janzdukli.org.ua
Посилання
- Етимологія. Радник проти миру
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Е40 (Городок – Броди – Рівне – Бориспіль – Полтава – Харків – Слов’янськ – Луганськ) або М21 (Житомир – Бердичів – Вінниця – Жмеринка – Могилів-Подільський). У місті вул. Велика Бердичівська – Соборна площа – вул. Київська, на яку бічним фасадом виходить костел святого Яна.
Міським транспортом в центр Житомира (зупинки “Соборна площа” / “Вулиця Театральна” / “Телецентр”), де знаходиться францисканський кляштор.