Історія
Палац мистецтв Львова
Коли в повітрі древніх львівських вулиць вже відчувався подих вітру свободи і залишалися лічені роки до падіння кривавого радянського режиму на українській землі, міська рада вирішила в дусі часу звести виставковий павільйон, де все нові віяння мистецтва могли б заграти всіма барвами своїх напрямків і фарб.
Для зведення будівлі було вибрано місце поруч з палацом Потоцьких, всю пишноту якого крали напів-зруйновані будівлі поруч. Їх-то і вирішено було знести для будівництва нової архітектурної перлини в стилі модерн вулиці Коперника, вирішивши тим самим дві проблеми: старі будівлі і нові виставкові площі в центрі.
З великої кількості представлених на розгляд конкурсної комісії проектів в 1987 році був обраний запропонований майбутнім головним архітектором Львова Василем Вікторовичем Каменьщик, здійснений за сприяння архітекторів В. Іванського, З. Підлісного, І. Білякова і інженера В. Куликовського.
Святий Лука
Нестабільність політико-економічної ситуації в країні протягом перших років незалежності України і масштабность (матеріальна та фінансова) самого задуму призвели до відстрочення початку будівництва палацу мистецтв на роки – роботи були розпочаті лише на початку 1990-х, а урочисте відкриття відбулося лише в 1996-ому.
Не дивлячись на офіційне закінчення зведення, роботи з завершення гармонійного вигляду виставкового центру тривали ще два роки, протягом яких крім внутрішнього облагородження з фасадної частини з’явилася ажурна огорожа, виконана Асоціацією ковалів за старовинними технологіями художньої кування. А в 2014-ому на його центральному фасаді згідно первісного проекту, в решті решт, з’явилися бюсти видатних українських діячів мистецтва.
З моменту відкриття найбільший на західноукраїнських землях експоцентр став одним з зосереджень культурного життя богеми країни, в якому є місце і осіннього салону “Високий замок”, і всеукраїнському конкурсу дитячого малюнка “Весняний настрій”, і художній виставці “Свою Україну любите…”, а так само організації міжнародних конкурсів і виставок таких як: “Карпатський бієнале графіки серед дітей та юнацтва” та “Золотий мольберт”.
Архітектура
Виконана як фонова будівля в стилі модерн для домінанти сусіднього палацу Потоцьких з північного сходу, величезний асиметричний з прибудовами чотириярусний периметр виставкового павільйону із заходу служить природним продовженням Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького, при цьому не порушуючи фасадну лінію забудови вулиці Коперника.
Галерея Палацу мистецтв
Основними архітектурними особливостями зовнішніх фасадів Палацу мистецтв Львова є відсутність віконних прорізів з боку палацу Потоцьких, французький руст стін, лоджія коробових арок в північно-західній частині, крита мансардним дахом галерея з північного сходу, круглі декоративні розетки з рослинним орнаментом по периметру, атикова балюстрада, бюсти шести видатних діячів українського мистецтва (скульпторів І. Пінзеля та О. Архипенко, художників Т. Шевченка, Ф. Сеньковича, М. Бойчука, А. Новаківського) і, звичайно ж, скульптура небесного покровителя малярів, першого іконописця святого Луки з пензлем в руці над центральним входом в будівлю.
Величезний внутрішній простір площею в 8700м², з яких 3600м² займають дванадцять експозиційних залів і 200м² відведено під конферензал, доповнює відкритий упорядкований майданчик у внутрішньому дворі.
Пам’ятки
Однією з невід’ємних перлин головного міського виставкового центру служить кімната-музей Тараса Шевченка, відкрита 7 березня 2004 року, створена на грунті зібраних львівськими художниками матеріалів під час їх восьми експедицій дорогами Кобзаря.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Коперника, 17.
Посилання
- Історичні персони. Львівський Фідій
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до Кільцевої. По місту прямувати по вулицях: Городоцька – Степана Бандери – Миколи Коперника, на останній з яких розташований Палац мистецтв (поруч з колишньою резиденцією Потоцьких)
Громадським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім – трамваєм або пішки вздовж вулиць Степана Бандери – Миколи Коперника до філії Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького.