Історія
Дерманська Троїцька церква
Одна релігія, одна віра, один храм і незліченна безліч течій як приклад волі одних під прикриттям страхів і сподівань інших задля досягнення власних цілей. Невіддільні одна від одної держава і церква – вічні союзники в боротьбі за серця і уми своїх підданих.
Так храм закладений в 1805-му, а закінчений через п’ять років із самого початку зводився орденом Василя Великого для потреб монастирської братії, але при цьому не були враховані змінені після третього поділу Польщі в 1795 році реалії волинської землі, яка була анексована східною імперією двоголового орла.
У перші роки російського правління нічого не віщувало біди, і на колишніх польських землях все так же продовжували діяти католицькі костели і обителі. Через чверть століття все звінилося, коли масові народні хвилювання на захоплених територіях затихли, почався поступовий наступ на всі інші релігії і конфесії відмінні від православ’я.
Дзвіниця церкви Святої Трійці
Греко-уніатський василіанський храм в Дермані став однією з його перших жертв – в 1821 році його закрили, будівлю передали під опіку православних священиків з Острога з розташованого поруч Преображенського монастиря разом з частиною майна, а сім років потому братія і зовсім була вигнана за кордон царських володінь.
У середині XIX століття винико і було вирішено позитивно питання про будівництво на гроші парафіян на місцевому кладовищі невеликого храму для ритуальних служб. Церква, освячена в 1855-му на честь святого Онуфрія у зв’язку з віддаленістю від поселення, відсутністю власної пастви і невеликого розміру була приписана до Свято-Троїцької парафії.
Не дивлячись на зміну конфесії, господарі Дермані продовжували підтримку головного оплоту її православної віри. Так при княгині Любомирській в 1880 – 1884 роках була проведена значна реконструкція Троїцького храму, в ході якої до притвору була прибудована дзвіниця, а над центральною частиною з’явився купол на дерев’яному барабані.
При цьому в розпорядженні самої парафії Святої Трійці, до якої належали близько двох з половиною тисяч чоловік, знаходилося майже п’ятдесят сім десятин землі різного призначення, що дозволяло не тільки утримувати однокласне народне чоловіче училище на шістдесят чоловік, але і проводити поступове облаштування внутрішніх інтер’єрів, встановивши новий іконостас з горним місцем в 1885 – 1887 роках.
Латинський хрест на фасаді церкви
ХХ століття не раз круто змінить долю Волині та маленького храму в її глибинці. Вони пліч о пліч пройдуть крізь дві світові війни, змінять прописку на польську, а потім радянську, переживуть атеїстичні гоніння, щоб побачити як могутня країна-гнобителем зруйнується як картковий будиночок.
На зорі 1990-х коли союз пішов у небуття і Україна через шість століть, нарешті, отримала довгоочікувану свободу, в Троїцькій церкві потроху почало жевріти православне життя, кожен день приводячи в храм Божий новонавернених. Так що вже до 2013-ому паства її була настільки міцна, що своїми силами змогла організувати ремонт своєї святині.
Так що зараз прекрасна перлина минулого блищить нехай і не всіма гранями своєї первозданної краси, але наснага і напористість членів її парафіяльного комітету дає надію, що дуже скоро вся її колишня велич зі скрупульозною точністю автентичності знову змусить завмирати віддані серця.
Архітектура
Головна брама дерманського храму
Тричастинний центрально-купольний храм Святої Трійці в Дермані з високою дзвіницею над бабинцем являє собою представника змішаного романсько-псевдоруського стилю застиглого в часі чіткими межами кожної складової (притвор – нава – апсида) і кожної епохи (основний обсяг – дзвіниця – масивний купол на дерев’яному барабані зі світловими вікнами).
Нашарування стилів чітко простежується в первинному силуеті будівлі: високі віконні арки, витончені надвіконні бровки, ніші в формі латинського хреста, розірвана лінія фронтону, невеликий фриз і раскреповані карнизи – романский та більш пізніх його змін (дзвіниця, купол): нашарування обсягів, трикутні щипці, напівкруглі кокошники, грановані обсяги і проста лінія карниза – псевдоруський.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Рівненська обл., с. Дермань Друга (навпроти монастиря).
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р05 (Городище – Сарни -Рівне – Старокостянтинів) до с. Верхів або по Т1801 (Здовбиця – Мізоч – Дубно) до Мізоча, а потім повернути на Дермань. У селі прямувати головною вул. Незалежності в центр, а потім повернути від жіночого монастиря в напрямку Троїцької церкви на захід.
Громадським транспортом з Дубна до Дермані Другої (до жіночої обителі), а потім пішки один квартал до колишнього василіанського костелу.