Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Замок в Корці

Історія

Замок у Корці Корецький замок

Ще на зорі формування української державності в епоху Київської Русі на березі річки Корчик існувало укріплене городище з палісадом відоме під ім’ям Корчеськ. Саме тут згідно Київському літопису під час міжусобних протистоянь 1150 року проходила військова рать Мстислава Ізяславича (1126 – 1170), а через століття (1258) під його стінами війська Данила Романовича (1201 – 1264) зупинялися на привал в поході проти татар.

Після захоплення і остаточного встановлення на волинських землях влади Великого князівства Литовського право на володіння містом разом із Заславом та Хлопотіним (нині Червоний Став) було даровано Любартов Гедиміновичем (1300 – 1383), а підтверджено Вітовтом (1350 – 1430) могутньому роду Острозьких. Вони-то і вважаються засновниками замку на скелястому відрогу Волинського щита, хоча їхня, побудована в 1386-ому твердиня і була дерев’яною.

Надбрамна вежа фортеці в Корці Надбрамна вежа Корецької фортеці

Честь ж будівництва кам’яного замку належить князям Корецьким, які з’являються на сторінках історії міста на початку XV століття з розпорядження виявляти повну покірність Василю Олександровичу Корецькому як і його батькові всім оточуючим Корець селищам, яке підписали литовські князі Свидригайло (1370-1452) та Казимир IV (1427 – 1492).

Корецька фортеця завдяки міці кам’яних стін та відведеному у нове русло ще при Острозьких Корчику благополучно витримала на відміну від повністю зруйнованого місцевого монастиря, штурм татарського війська в 1495 році, хоча бій і був виграний ціною значних пошкоджень.

Так що Богушу Федоровичу (1510 – 1576) довелося наново відбудовувати замкові стіни, значно розширивши оборонний периметр з бастіонами. Крім того твердиню з’єднав новий підйомний міст, укріплений триярусній надбрамною вежею. Однак і в такому модернізованому вигляді недовго довелось прибувати захисниці корецьких земель – часті турецько-татарські набіги раз по раз змушували шукати нові шляхи в підвищенні її обороноздатності.

Південна стіна Корецької фортеці-палацу Південна стіна фортеці в Корці

Відсутність планової масштабної реконструкції і постійне перебування практично на передовій бойових дій коштували Корецькому замку дуже дорого – до XVIII сторіччя старий воїн перебував у ветхому стані, а місто, яке він покликаний був захищати, стало незначним містечком Волинської губернії.

Якби не останній власник з роду Чарторийських – стольник князівства Литовського Юзеф Клеменс (1740 — 1810) – незабаром прах фортеці розвіяли вітру часу, а стіни остаточно розібрали на матеріал місцеві жителі. Але в 1788 році княжої волею над Корчик засяяла оновлена перлина палацової архітектури з витонченим арковим мостом в оточенні великого саду, що розкинувся на схилі скелі.

Внутрішній фасад надбрамної вежі корецької фортеці Внутрішній фасад надбрамної вежі

Турботами про міський добробут Юзеф Чарторийський не тільки були оновлені численні корецькі храми і громадські будівлі, а й налагоджене порівнянне за якістю продукції з саксонськими заводами порцеляново-фоянсове виробництво, в якому було задіяно понад тисячу осіб. Високі статки і влаштований побут вдихнули в вмираюче волинське містечко новий ковток життя.

Але процвітання тривало не довго: завод повністю згорів з усім майном в 1797-ому, князь Чарторийський помер через тринадцять років, не залишивши спадкоємця чоловічої статі, Корець було поділено між Яблонська і Потоцькими, частина майна останніх була конфіскована на користь східної імперії двоголового орла за підтримку антиросійського повстання 1831 року, а сам замок-палац на наступний рік теж поглинуло руйнівне полум’я, яке залишило лише голі остови стін.

З тих пір колись велична твердиня більше не відбудовувалася, на кінець XIX століття являючи собою комплекс з добре збережених на висоту двох поверхів цегляних стін і триярусної надбрамної вежі із запущеним садом, хоча від замкової каплиці на той час уже не залишилося і сліду, а зараз і вони потихеньку потихеньку йдуть у небуття під байдучим людським оком.

Архітектура

Міст корецького замку Замковий міст в Корці

Побудований на високому скелястому відрогу Волинського кристалічного щита на лівому березі річки Корчик замок має регулярне квадратне в плані планування бастіонного типу. Його стіни з червоної цегли, що підносяться над землею на два яруси, із зовнішньої сторони колись були захищений глибоким заповнюваним річковими водами ровом і земляним валом.

З внутрішнього боку оборонний периметр був забудований двоповерховими будівлями оформленими за допомогою техніки фігурної кладки в бароковому стилі (пілястри вертикально членуючі площину стін, пологі арки фронтонів, сегментні сандрики, профільовані карнизи) і одноповерховими господарськими прибудовами з глибокими підвалами.

Єдиний шлях, що з’єднує фортецю з “великою землею”, нині пролягає по трипілонному цегельному мосту декорованому лопатками і замковим каменем у щелиге арок, хоча знайдено археологічні підтвердження існування підземного ходу під Корчиком між ним і костелом святого Антонія.

Зовнішній фасад стіни корецької палацу Чарторийських Зовнішній фасад палацу Чарторийських у Корці

Центральний в’їзд на територію Корецького замку захищає триярусна прямокутна в плані надбрамна вежа з коробовим арками першого та другого ярусів і високою витягнутою – верхнього. Зі збережених слідів колишньої пишноти можна відзначити пологі аркові фронтони, круглі люкарни (раніше в них розміщувалися міський годинник), пілястри доричного ордера, ліпні крутики безпосередньо над проїздом всередині та сліди трикутного фронтону на зовні.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Рівненська обл., м. Корець, вул. Замкова.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е40 (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ). Через Корець прямувати по вул. Київській, а потім повернути на вул. Б.Хмельницького, що з’єднується з вул. Замковою, де розташована твердиня.

Громадським транспортом з Рівного / Житомира / Новоград-Волинського до зупинки “Київський майдан”, а потім на південь по вул. Б.Хмельницького – Замковій до фортеці.