Система оборонних укріплень Вінниці XVII (Мури), до числа яких входили єзуїтські (костел, монастир, колегіум, конвікт) і домініканські (костел, монастир) храмових споруди, що збереглися до наших часів, таїть у своїх стінах і під ними чимало загадок.
Фатальна випадковість припідняла завісу таємничості над однією з них – у приміщенні Вінницького краєзнавчого музею, який розташовується в будівлі колишнього Єзуїтського конвікта, в одному з експозиційних залів першого поверху підлогове покриття почало прогинатися. Причина прогину була з’ясована при початку ремонтних робіт – під підлогою виявилися укріплені червоною цеглою дві печери площею близько 40м2.
Археологічні роботи тільки були розпочаті, але судячи з усього ці підземні приміщення відносяться до так званих льохів (ходів), які використовувалися ченцями для зв’язку із зовнішнім світом на випадок облоги.
Побажаємо ж вінницьким археологам поповнення їх багатої колекції. Нехай їх знахідки перевершать “скіфське золото” знайдене в 1984 році, яке зберігається в стінах цього музею.