Така вже доля цього сумного куточка історії, оповитого густою темною зеленню гілок старого парку, породжувати легенди і міфи, передаючи їх з вуст у вуста протягом століть. Адже мовчазні статуї надійно охороняють секрети тих, хто давно пішли в інший світ і не бажають відкривати завісу таємниці.
Шерех одягу, стукіт кроків, тихий шепіт у нічних порожніх залах замку… І коли немає раціонального пояснення, в дію ідуть бурхлива фантазія і обривки історичних фактів.
Загадковий привид у прозоро-білому вбранні хто він? За однією версією – божевільний чернець, що покінчив із собою 13 червня в день святого Антонія, за іншою – заживо замурований у підземеллях замку служитель церкви, дуже охочий до жіночої статі, а по третій – душі потривожені під час реконструкції 30-х років ХХ століття.
Яка з легенд вірна відомо лише її носію, ось тільки він поки що не поспішає розповісти свою сумну історію нам.