Виберіть свою мову
Пошук

Хотинська фортеця

Історія

Руїни турецького мінарету фортеці в Хотині Руїни турецького мінарету Хотинської фортеці

Поселення на території Хотинськщї фортеці, за історичними дослідженнями, існувало ще за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого (VII – IX ст.) в Київській Русі.

Кам‘яна фортеця ж була побудована Данилом Галецький (1201 – 1264) в 50-х роках XIII століття на місці дерев‘яних укріплень, і хоча поступалася своїми розмірами нинішньої фортеці, але відмінно обороняла князівство і переправу через Дністер від набігів степових орд. Розташовувалася вона на місці нинішньої Північної вежі.

В кінці XIV столітті після розширення Молдавського князівства на північ, Хотин став його основним форпостом при захисті від Османської імперії, Угорщини і Польщі. А після значної реконструкції (збільшення площі фортеці в три рази, зведення кам‘яної стіни завширшки 5 м і висотою 40 м, побудування комендантського палацу, під яким розташовуються два великих підвали для провіанту і зброї) Стефаном III Великим (рум. Ştefan cel Mare şi Sfînt 1433 – 1504) фортеця на два століття стає резиденцією молдовських владик.

Каплиця біля Східної вежі фортеці в Хотині Каплиця Хотинської фортеці

Вперше Хотинська фортеця зазнала облоги у 1476 році, коли її безуспішно намагалися захопити війська турецького султана Мухаммеда II Завойовника (осм. محمد ثانى – Mehmed-i sânî 1432 – 1481).

Після переходу Молдови під протекторат Османської імперії під управлінням Сулеймана I Пишного (осм. سليمانا اول – Süleymân-ı evvel 1495 – 1566), який закріпився на бессарабських землях між Прутом і Дністром, фортеця стає турецьким плацдармом для походів на українські землі.

У 1538 році фортецю узяли в облогу війська польського короля Сигізмунда I Старого (пол. Zygmunt I Stary 1467 – 1548), при цьому була підірвано прясло південної стіни (ділянка між вежами) з надбрамною вежею. Після реконструкції 1540-1544 рр. прясло відновили, відсунувши далі на південь, а так само спорудили в‘їзну вежу, що служила тільки для проїзду знаті.

Ясські ворота фортеці в Хотині Ясські ворота Хотинської фортеці

Для отримання згоди від молдовських бояр на спільну боротьбу з Туреччиною, в 1563 році Хотинську фортецю захоплює Дмитро Вішневеецкій (Байда) (1516 – 1563), однак цей похід закінчується його стратою в Константинополі.

У 1615 році Хотин знову перейшов у руки поляків, але утримати вони його змогли лише до 1621 року, коли фортеця перейшла за умовами Хотинської мирної угоди молдовським господарям після перемоги спільними військами Речі Посполитої (під проводом Яна Кароля Ходкевича) і козаків Запорізької Січі (під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного) військ Османа II в битві при Хотині. Фактично за підсумками Хотинської війни фортеця знову опинилася в руках Турції.

Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1648 – 1654) в Хотин двічі входили війська Богдана Хмельницького (1650 і 1653 рр.).

Північна вежа фортеці в Хотині Північна вежа Хотинської фортеці

З 1711 по 1718 рр. за розпорядженням султана Ахмеда III (осм. آحمد ثالث – Âhmed-i sâlis 1673 – 1736) на території фортеці під керівництвом французьких інженерів велися широкомасштабні роботи по створенню зовнішньої лінії оборони загальною площею у 22 гектари. (Мощений каменем рів, вал з бастіонами для артилерії і кам‘яний контрескарп). Крім того на території нової фортеці будуються казарми, склади і мечеть.

Не дивлячись на модернізацію, фортеця тричі, під час російсько – турецької війни, була взята військами Російської імперії в 1739, 1769 і 1787 рр., проте кожного разу шляхом інтриг поверталася під владу османських правителів.

Після взяття фортеці в 1806 році і підписання Бухарестського мирного договору у 1812 році Хотин остаточно увійшов до складу Російської імперії.

Вхід у внутрішні приміщення Східної вежі крепости в Хотині Вхід у внутрішні приміщення Східної вежі Хотинської фортеці

У 1856 році Хотинська фортеця була скасована, тому що втратила своє оборонне значення.

З 1918 по 1944 роки Хотинською фортецею володіють румунські королі, за винятком невеликого проміжку часу в 1918 році, коли фортеця знаходиться в руках австрійського війська і с1940 по 1941, коли у фортецю увійшли радянські війська.

Після Другої світової війни Хотин опиняється у складі Українській Радянській Соціалістичній Республіки.

У 2000 році фортеця одержала статус Державного історико-архітектурного заповідника і була визнана одним із “Семи чудес України”.

Архітектура

Східна (Бендерська) вежа фортеці в Хотині Східна вежа Хотинської фортеці

Попереду центрального входу до території Хотинської фортеці (Бендерські ворота) на пагорбі розташований пам‘ятник козачому герою Хотинської битви Петру Сагайдачному, який був споруджений у 1991 рік до дня святкування 470-річчя Хотинської битви.

Нова фортеця

Зовнішня лінія оборони (Нова фортеця) Хотинської цитаделі була споруджена 1711 – 1718 рр. згідно з новими, на той момент часу, досягненням в фортифікаційної науці французькими інженерами за розпорядженням османського султана Ахмеда III.

Нова фортеця (близько 22 га) складається з укріпленого каменем валу (завширшки 8 м) з бойовою терасою, мощеним каменем рову і кам‘яного контрескарпу (найближчий до противника укіс зовнішнього рову фортеці), на кутах якого встановлено шість бастіонів для артилерії (п‘ятикутні виступи перед оборонним валом ).

Західна стіна Нової частини Хотинської фортеці Західна стіна Нової фортеці Хотина

У валу влаштовані, для сполучення з зовнішнім світом, троє в‘їзних воріт: з півдня – Бендерські (додатково укріплені равеліном), із заходу – Ясські, зі сходу (з боку річки) – Дністровські.

У напрямку до Старої фортеці ліворуч розташовані руїни мечеті (бл. 1718 р.), а праворуч – церква Олександра Невського (1835 р.), споруджена для воїнів російського гарнізону, і нижче по схилу – будівля військової школи (1825 р.), на території якого в XIV розташовувалася митниця, а зараз перебуває виставковий зал.

Раніше в комплекс входили палац паші, подвір‘я коменданта, казарми (здатні розмістити в мирний час 20-тисячний, а у воєнний час – 60-тисячний гарнізон), офіцерський корпус, службові, забезпечувальні та складські приміщення, які збереглися.

Стара фортеця

Церква Олександра Невського фортуці у Хотині Церква Олександра Невського Хотинської фортеці

На скелястому березі Дністра в західній частині Нової фортеці височіє середньовічна фортеця (Стара) (бл. 0,7 га) – фортифікаційна споруда, що датується бл.1476 року. Стіни її, які із зовнішнього боку прикрашені мозаїкою з червоної цегли, досягають висоти 40 м і ширини — 7 м.

По периметру фортецю захищають п‘ять веж, висота яких коливається від 30 до 35 м, які з‘єднані бойовим коридором з триметровими зубцями:

  • В‘їзна (надбрамна) вежа (бл. 1540 – 1544 рр.), розташована з півдня, з‘єднується із зовнішнім світом перекинутим через рів мостом (раніше міст був підйомним і служив тільки знаті), і має розмір 8 м х 8, 4 м;
  • Південно-західна вежа (бл. 1476) має круглу форму з діаметром 8,4 м;
  • Комендантська вежа (бл. 1476), розташована з північного – заходу, так само має круглу форму з діаметром 6,3 м.
  • Північна вежа (бл. 1476), найбільш укріплена башта-донжон замку прямокутної форми (11,5 м х 13 м), має три яруси бійниць і бойовий майданчик нагорі з навісом. Вона була розрахована на самостійну оборону у разі захоплення всієї фортеці;
  • Східна вежа (бл. 1476) має квадратну форму (3 м х 3 м).

Внутрішній двір фортеці в Хотіне Внутрішній двір Хотинської фортеці

Замковий двір, рівень якого вище рівня землі, розділений на дві частини.

У південній (Двір воїнів), розташованої біля входу, знаходиться замкова каплиця (неф, вівтарна ніша, притвор), колодязь глибиною 65м, казармений корпус, підвали для продовольства і боєприпасів (що раніше виступали в якості гарему, турецьких лазень).

У північній (Комендантське подвір‘я), розташованій між комендантським палацом і Північної вежею, знаходяться комендантську палац (прикрашений орнаментом з білої цегли на тлі червоних стін), руїни житлового будинку (підвал використовувався як в‘язниця, другий поверх – як замкова церква).

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Фортечна.

Фільми, в яких задіяна фортеця: “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Д‘Артаньян і три мушкетери”, “В‘язень замка Іф”, “Захар Беркут”, “Гадюка”, “Чорна стріла”, “Старий замок”, “Яса”, “Могила лева”, “На війні як на війні”, “Співробітник ЧК”, “Русалонька”.

Повилання:

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці).

Громадським транспортом залізницею до Кам‘янець-Подільського або Чернівців, а потім маршрутними таксі до Хотина.