Пам‘ятник в дусі сталінських часів і вольові обличча чотирьох чоловіків на обеліску бульвару Пушкіна не дають забути про відвагу і силу волі першовідкривачів космосу. Це нагадування якою дорогою ціною, часом, платило людство за прогрес, адже немає нічого ціннішого за людське життя.
Але цей пам‘ятник особливий. Таємниця, якою до цих пір оповита смерть Якова Українського, Серафима Кучумова, Петра Батенко і Давида Столбуна, досі не дає спокою тим, хто цікавиться космонавтикою.
Події відбувалися так: у небо над Звенигород (Підмосков‘я) піднявся субстратостат ВВА-I призначений для дослідження нижніх шарів атмосфери під командою Кучумова. Після тривалого польоту 18 липня 1938 апарат почав некероване зниження над Сталіно (сучасний Донецьк) і налетів на лінію електропередач у районі ковбасного заводу. Під час зіткнення з ЛЕП куля, наповнена воднем вибухнула. З капсули, що впала на землю, витягли команду стратонавтів з ознаками удушення чадним газом.
Тільки офіційна комісія з розслідування причин катастрофи винесла вердикт про відмову індивідуального кисневого обладнання та смерті екіпажу субстратостата від кисневого голодування. Але, навіть після оголошення офіційного висновку, ще півроку тривав аналіз наявних зразків (частина обладнання, знайдена при розтині капсули, зникла) в кількох лабораторіях.
Неясність причин катастрофи підтверджує так само той факт, що на відміну від своїх попередників, які були упокоєні з почестями в Кремлівській стіні, команда стратонавтів Кучумова була похована в найкоротші терміни на території Сталіно. А пам‘ятник на їхній могилі з‘явився лише у 1953 році.