Долі будівель – як долі людські: у одних на роду написано процвітання в усі часи при будь-якій владі, інші поринають у безодню століть не залишаючи сліду, кинуті жорстокої людською рукою; історія перших – відкрита книга, любовно написана господарями, а інших – таємниця за сімома печатками, прихована завісою часу.
Бережанському замку з господарями пощастило – на його життєвому шляху весь час зустрічалися люди грунтовні і педантичні, які відносилися з любов‘ю і турботою до ввіреного їм об‘єкту оборонного значення, немов до рідної домівки. Саме тому можна з упевненістю сказати якою була фортеця сто, двісті, триста років тому.
Перша карта замку і призамкових укріплень Бережан датується ще серединою XVII століття, коли польський військовий картограф Гійом Левассер де Боплан докладно замалював місце розташування і розміри замку Сенявських з рікою, що захищає його східні рубежі, та пов‘язаними земляними бастіонами, куртинами і ровом, що прикривають твердиню від ворогів з інших трьох частин світу. У той час північний та західний бастіони замку мали рідкісну форму трьохкінечної корони, а куртини – загальну протяжність близько 1,83 км (північна – 600 м, південна – 500 м, західна – 730 м).
Другий план фортеці і прилеглих укріплень був складений в 1720 році (оригінал зберігається у Берлінській національній бібліотеці).
У 1755 році світ побачила топографічна карта твердині коменданта Бережанського замку де Пірха, яка містила детальну інформацію про першу і другу лінії фортечної оборони, міські укріплення і житлові забудови.
Вже через сім років (1762 року) з-під пера коменданта Олександра Дашкевича вийшов найдокладніший ілюстрований план Бережанської твердині (нині зберігається у фонді львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника), де на ряду з детальним описом чотирнадцяти залів присутній реєстр полотен галереї замку.
Продовжив історію картографії фортеці фон Міг в 1779 – 1782 роках, в якій були відображені реалії часу з практично повністю збереженим периметром раніше описаних укріплень.
І нарешті в 1925 році під керівництвом військового командира Франтішека Голинського був проведений не тільки повний обмір збережених фортифікаційних споруд (у тому числі фортеці) Бережан, а й закарбування їх на плівку.