Історія
Північно-західний фасад одеського Воронцовського палацу
Народження перлини Одеси – генерал-губернаторської резиденції Михайла Семеновича Воронцова – відбулося в 1826 році. Повністю палацовий комплекс з бельведером біля моря і півколом стаєнь, потерпаючи в розкоші саду, був закінчений у 1834 році. І ще не одне десятиліття служив він музою для Творців, які черпали натхнення в затишності його залів і прохолодній тіні дерев над водами Чорного моря, що простирається у підніжжя схилу.
Під час Кримської війни (1853 – 1853) Воронцовський палац зазнав значних втрат, розстріляний спільними зусиллями англо-французької ескадри з трьохсот п’ятдесяти гармат. Будівлі, практично, перетворилися на руїни.
Відновлений палац служив інтересам суспільних потреб Одеси в якості губернаторської резиденції Новоросійського краю аж до кінця XIX століття, коли чиновники в його коридорах змінюються на гімназистів – у стінах Воронцовського палацу Одеси відкрита приватна чоловіча гімназія А. Юнгмейстера, що існувала аж до 1917 року. Кошти на утримання комплексу виділялися з гімназичного фонду, що формувався за рахунок плати за навчання.
Бельведер одеського Воронцовського палацу
Із початком революційного руху в березні 1917 року будівля гімназії (колишній губернаторської резиденції) однією з перших потрапляє в сферу інтересів новій владі – тут розташувався центр повстання Одеси “Рад робітників і солдатів”, а потім – штаб Червоної гвардії, що аж ніяк не сприяло збереженню унікальних інтер’єрів палацу (частина інтер’єрів була перевезена в Алупку).
Після закінчення Громадянської війни (1917 – 1923) зали комплексу використовувалися для потреб громадських організацій. Зокрема тут проводилися шахові змагання, що й послужило орієнтиром подальшої долі палацу на найближчі десятиліття – в 1936 році його зали пристосували рішенням Раднаркому СРСР для потреб Будинку піонерів, який ознаменував своїм відкриттям з Великою ялинкою у Бальному залі для одеської дітвори початок Нового 1937 року .
Під час Великої Вітчизняної (1941 – 1945) законсервований Воронцовський палацовий комплекс зазнав значних втрат (був стертий в лиця землі Орловський корпус (технічний відділ Палацу піонерів) та Зимовий сад), а інші його будівлі і споруди були зрешечені снарядами і картеччю.
Лев одеського Воронцовського палацу
Післявоєнна реставрація 50-х років ХХ століття, на ряду в відновленням архітектурного вигляду уцілілих будівель комплексу, забрала з собою в жерло сталеплавильних печей унікальні чавунні грати огорожі парку, що були відлиті в Петербурзі на заводі Чарльза Берда (1766 – 1843)
Будівля Воронцовського палацу і зараз стоїть на службі дитячої освіти, змінивши своє ім’я в 1961 році на Палац піонерів імені героя-підпільника Великої Вітчизняної війни Яші Гордієнка, а у 2000 – Палац дитячої та юнацької творчості.
Після проведеної реставрації 2005 будівля покращила свій зовнішній вигляд. А зараз група ентузіастів на чолі з директором Палацу творчості Л. А. Стрельцовою активно виступає за повну його історичну реставрацію.
Архітектура
Комплекс Воронцовського палацу в класичному стилі, що вінчає собою високий берег центральній частині Одеси, створений за проектом одеського архітектора Франца Карловича Боффо (1796 – 1867), спочатку крім нині існуючих палацу, конюшинного корпусу, кухонного корпусу і бельведера включав Орловський корпус, сад (спускався по схилу до моря), флігель для гостей (примикав під прямим кутом до будівлі палацу з боку внутрішнього двору) і Зимовий сад з альтанками для відпочинку і сходами до моря біля підніжжя.
Південно-східний фасад одеського Воронцовського палацу
Палац графа Воронцова (1826) в стилі олександрівського ампіру, що замикає північний край Приморського бульвару, своїм східним фасадом звернений на затоку. Складовими зовнішнього декору будівлі римсько-іонічного ордера, що головним входом дивиться на захід, є колонні (із заходу – чотирьох, з півдня – семи) портики, орнаментовані фризом над вікнами другого поверху і тричетвертними колонними барельєфами. Дах замикає карниз з балюстрадою.
Внутрішнє оздоблення чітко розділене на три частини: напівпідвальний перший господарський поверх, другий – гостьовий і третій – хазяйський.
Багато прикрашений ліпниною і позолотою гостьовий поверх з набірним паркетом і кришталево-бронзовими люстрами на високих склепіннях складається з колись прикрашеною картинами більярдної, їдальнею з відкритою терасою, Бального залу з каміном, Турецького кабінету в зелено-золотих тонах, робочого кабінету Манускриптів з прекрасним видом на море і бібліотекою, яка колись зберігала унікальні зібрання.
Хазяйські покої позбавлені багатою обробки, та й стелі тут нижче не кажучи вже про господарський поверх, не призначеному для ока високопосадових панів. З прикрас княжих покоїв варто відзначити інкрустовані сонячний годинники в дитячій, і невисокі мармурові колони, що поділяють опочивальню надвоє. Крім того на третьому поверсі знаходяться дві бібліотеки, приймальна і кабінет.
Колонада одеського Воронцовського палацу
_Конюшинний корпус (1826 – 1829) _ – оштукатурена двоповерхова будівля з ракушняку в четверту частину кола звернена своєї опуклою частиною в бік палацу, на південь від якого знаходиться. Відмінною особливістю опуклого глухого фасаду з нішами є чотириколонний портик тосканського ордера, що оздоблює великий арочний отвір, а увігнутого – великі напівциркульні вікна.
Внутрішнє оздоблення, призначеного для коней, першого поверху, прикрашає стелю в романському стилі і дерев’яні колони, які утримують високий звід, на відміну від другого – призначеного для прислуги і позбавленого всілякої обробки.
Бельведер (1826 – 1828) з двох паралельних рядів десятіколонного (оштукатурений ракушняк) портика тосканського ордера, перекритих двосхилим металевим дахом над плоским антаблементом з двома кам’яними сходовими маршами з боків, так само в плані становить четверту частину кола, але на цей раз зверненої опуклою частина до моря.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Одеська обл., М.Одеса, Приморський бульвар, 1 і 2.
Тел.: (048) 722-02-92.
Посилання
- Вишукання. Арабський тайнопис
- Історичні персони. Благословенна рукою генія
- Історичні факти. Перший на розстріл
- Історичні факти. Місто юності, місто печалі
- Легенди. Коштовний подарунок за чужий рахунок
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Першотравневий), М22 (Одеса – Іллічівськ), а далі в центр старого міста, потім уздовж Приморського бульвару до Воронцовського палацу.
Громадським транспортом до Одеси, а далі у центр старого міста, потім уздовж Приморського бульвару до Воронцовського палацу.