Історія
Захід першого тисячоліття від різдва Христового. Язичницька Русь. Окремі князівства. Постійні війни. Розмиті межі престолонаслідування. Саме в цей годину судилося з‘явиться на світ незаконнонародженому третьому синові великого князя київського Святослава Ігоровича (942 – 972) від ключниці (за іншими джерелами мілостниці) матері-соправительки, яка першою прийняла християнство з осіб царської крові – княгині Ольги (890 – 969). Ім‘я його звучить у віках – Святий Володимир (962 – 1015).
Пам'ятник князю Володимиру в Севастополі
Але спочатку були смерть батька, Новгородське княжіння, братовбивча боротьба за престол, вигнання в далеку Норвегію… Може бути так і кануло в Лету ім‘я князя Володимира сина Святославича, не залишивши й сліду, якби не рідний дядько по материнській лінії Добриня, за активної підтримки якого була набрана могутня варязька дружина, що відвоювала і Новгородський престол, і Київське князівство (978 рік). Було ще десятиліття життя в гріху, коли рідний брат Ярополк (- 978) жорстоко поплатився за зраду – він був страчений, а дружина його віддана в гарем нового князя київського. Таким непростим був шлях Володимира до істинної віри.
Але настав світлий рік 988-ий, коли в ході походу проти бунтівного візантійського воєначальника Варди Фоки Молодшого (- 989) військами Київського князя був узятий Корсунь і висунуті вимоги візантійській короні про династичний шлюбі з сестрою правлячих імператорів Анною (963 – 1012). Зустрічні вимоги припускали хрещення Володимира і всьієї його держави по грецькому обряду. Домовленість була досягнута – тут же в тисячолітньому місті князь з усією дружиною прийняв хрещення, а в слід за ним і вся країна (хоча згідно з іншими джерелами Ясне Сонечко був хрещений у 987, а країна – двома роками пізніше).
На порозі нового третього тисячоліття (в 1994 році) неподалік від місця хрещення (спочатку біля входу в заповідник Херсонес Таврійський) на Дівочої гірці на кошти меценатів було встановлено пам‘ятник Хрестителю Русі – плід спільних зусиль художників А.Л. Шеффера, А.І. Баглея і скульптора В.М. Кликова на освяченій архієпископом Сімферопольським і Кримським Лазарем землі.
Архітектура
Бронзова фігура в загостреному шоломі з величезним хрестом і землепреклонним щитом заввишки три метри на двометровому постаменті червоного граніту з лаконічним написом “Святому рівноапостольному великому князю київському Володимиру” прикрашає собою перехрестя вулиць – символів епох Стародавньої (вона ж Єрошенко) і Дмитра Ульянова з видом на Володимирський собор.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, перетин вул. Древній / вул. Єрошенко / вул. Дмитра Ульянова.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е 105 (М 26) (Орел – Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або М 18 (Сімферополь – Ялта – Севастополь) Балаклавське шосе – Камишове шосе. По місту: Фіолентовське шосе – вул. Вакуленчука – вул. Єрошенко, на перетині якої з вул. Дмитра Ульянова знаходиться пам‘ятник Володимиру Великому.
Громадським транспортом до севастопольських з-д або авто – вокзалів, а потім до зупинки “Дмитра Ульянова”, від якої 10 хвилин ходьби у бік Херсонеса Таврійського.