Історія
Звання почесного громадянина, що не дає соціальних або матеріальних привілеїв, а лише моральне задоволення як вищу нагороду за безкорисливий внесок у справу становлення міста на березі Чорного моря з любові чи до нього або обов‘язку перед батьківщиною. Але вагомість звання від цього лише посилюється в очах обивателів, набуваючи рис найвищої нагороди.
Стіна героїв Радянського Союзу і почесних громадян Севастополя
Так севастопольські традиції присвоєння звання почесного громадянина йдуть своїм корінням углиб XIX сторіччя, коли Севастополь лише почав підніматися з попелу Кримської війни, що поховав під собою колишню пишність його струнких вулиць у білих класичних фарбах і ажур зелені бульварів та парків, коли духовна підтримка дбайливців про його благо виходила на перший план.
Так одним з перших, що отримав це високе почесне звання (згідно зі збереженими архівними джерелами), став один із світочів оборони 1854 – 1855 років і активний учасник відновлення міста військовий інженер Едуард Іванович Тотлебен (1818 – 1884).
Але отримати звання рішенням міської думи було мало, воно повинно було бути затверджене найвищим указом імператора всеросійського, якого, часом доводилося чекати роками як у випадку з севастопольським міським головою Михайлом Іллічем Казі (1839 – 1896), якому звання почесного громадянина було даровано в 1875-ом, а указ запізнився на два десятиліття. У випадку ж з присудженням його Льву Миколайовичу Толстому (1828-1910) і зовсім вийшла заминка – Микола II (1868 – 1918) клопотання про присудження відхилив.
Всього ж достовірно відновлені імена семи почесних громадян Севастополя, нагороджених ним у період з середини XIX століття до 1917 ріку, коли офіційно ця категорія була скасована у зв‘язку з конфліктом інтересів нової влади.
Лише через сорок років традиції знову знайшли відображення в офіційній хроніці, коли 15 квітня 1961 було присвоєно звання почесного громадянина міста першому космонавту світу Юрію Олексійовичу Гагаріну (1934 – 1968), що поклало початку славного списку видатних діячів Севастополя, який нині налічує більше трьох десятків імен на стіні біля підніжжя Матроського бульвару.
Архітектура
Південно-західне завершення центральній частині зеленої зони, відокремленої Приморським і Матроським бульварами служить злам стіни з червоним мармуром імен героїв Севастополя і його почесних громадян.
Тут (рахуючи від сходів до пам‘ятника Казарському), змінюючи один одного, значаться уродженці міста, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, потім незакінчений список імен почесних громадян в період з 1961 по поточний момент, а на перпендикулярній стіні під захистом двоголового орла дореволюційного герба – сім прізвищ з коротким переліком заслуг героїв міста до 1917 року.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, пр. Нахімова (орієнтир Матроський бульвар).
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) – Балаклавське шосе. По місту: пр. Генерала Острякова – вул. Олега Кошового – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – вул. Леніна – пр. Нахімова, біля витоків якого (поряд з однойменною площею) розташована стіна пам‘яті почесних громадян Севастополя.
Громадським транспортом до Севастополя (з-д, авто – вокзали) потім в бік старого міста (орієнтир — зупинка “площа Нахімова”).