Історія
Південний фасад палацу Раєвських
Важкий 1812. Російсько-французька війна. Вже більше чверті століття існуючий під прапором триколора Крим охоплений чумою. Для врегулювання складної епідеміологічної ситуації на півострові поспішає п‘ять років як призначений цивільним губернатором Тавриди Андрій Михайлович Бороздін (1765 – 1838). Результат не змусив себе чекати – епідемію було швидко локалізовано, а її головному ліквідаторові надані обширний земельний наділ на кордоні Партеніта.
Незабаром тут з‘являється невелика літня резиденція сім‘ї Бороздіних, яка після смерті свого засновника була розділена на дві частини: східна частина на мисі Палака перейшла в якості приданого роду Гагаріних (пізніше тут був побудований літній палац), а західна опинилася в руках Миколи Миколайовича Раєвського (1801 – 1843), що одружився на племінниці Андрія Михайловича – фрейліною Ганні Михайлівні (1819 – 1883).
Саме з ім‘ям нових власників роду Раєвських пов‘язаний період розквіту маєткуна східному кордоні Партеніта, що отримав ім‘я “Карасан”: відразу після придбання (1839 рік) силами Миколи Миколайовича тут розбивається чудовий сад, а через майже пів-століття (1887 рік) його спадкоємцями споруджений прекрасний палац у домінуюче мавританському стилі, якому судилося стати однією з перлин південного берега Криму.
Карасан залишався улюбленим дітищем і прекрасним місцем літнього відпочинку сім‘ї без малого вісім десятиліть – аж до Жовтневої революції 1917 року, коли в числі інших дворянських маєтків воно було реквізовано на користь держави з подальшим переобладнанням будівлі для виконання декрету “Про використання Криму для лікування трудящих” під потреби санаторію.
Палац Раєвських
І, хоча з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової (1941 – 1944), коли тут розміщувався шпиталь, та нетривалої реконструкції після руйнівного землетрусу 1927 року, в цій якості палац Раєвських існує досі, надаючи крім загальнооздоровчого відпочинку послуги з лікування не специфічних захворювань дихальних шляхів, нервової та серцево-судинної систем.
Архітектура
Головним домінуючим мотивом будівництва літньої резиденції дворянського роду Раєвських на чорноморському узбережжі Криму є мавританські мотиви з невеликими штрихами європейського зодчества. Її двоповерховий на високому цоколі різнорівневий обсяг, орієнтований з північного заходу (центральний) на південний схід, вінчає мезонін, який до землетрусу 1927-го був прикрашений багатим ліпним декором: зубці, куполи, шпилі.
Двох‘ярусний північно-західний фасад палацу з акцентуючим увагу на головному вході ризалітом прикрашений вікнами мавританського стилю в багатому ліпному оздобленні, центральна частина яких, до того ж, забрана ромбовидими гратами. Сам ризаліт візуально членують на три частини напівколони грановані на першому рівні і напів-круглі – на другому з багатим об‘ємним завершенням, виконаним методом ліплення та різьблення по каменю.
Морський фасад відрізняє об‘ємний контур балконної надбудови у всю висоту будівлі з бічними крилами трьохмаршевого сходового проліту, який сходить до першого ярусу. Різьблені решітка з ромбоподібним міжсекційним простором другого ярусу і різьблені колони є гармонійним завершальним штрихом його зовнішнього вигляду.
Бічні асиметричні крила більш аскетичні за своїм оформленням, хоча балкончики й лиштви вікон надають їм особливої принади з урахуванням, що східний з них завершує купол баштової надбудови, з‘єднаної з мезоніном.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, п. Утес.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М18 (Е105) (Севастополь – Ялта — Сімферополь). В районі селища Пушкіно (між Алуштою і Ялтою) після селища Кипарисне з‘їзд у бік моря (орієнтир – санаторій “Карасан”).
Громадським транспортом до зупинки селище Пушкіно (між Ялтою і Алуштою), а потім пішим ходом близько напів-години по гірському серпантину в напрямку санаторію “Карасан” (у бік моря). Палац Раєвських займає один з його корпусів.