Сіра одноманітність вулиць, чорна земля і небо мутно-білого відтінку – всі принади маріупольської зими. Коли море і небо, зливаючись, пеленою завішують місто, поторпаюче в цій безпросвітній безнадійності.
І, о диво! Сніжне ранок дня проведення щорічного лицарського турніру “Лід та сталь” (26 січня 2013-го) прикрив крижане покривало нічного дощу білим пухнастим пледом, готуючи ристалище мужності і відваги центру спорту та відпочинку “Аляска”.
Тиша сонячного дня ранньої осені… коли лише спів птахів, дзюрчання води та шепотіння першого опалого листа на мить порушують дивний кришталь миті. І раптом брязкіт металу, скрип дерева, і ні не крик болю, ні, адже це лицарі – зітхання. Так, так це йде бій на ристалищі.
Це серед міських пейзажів Маріуполя за тонкою огорожею з біло-червоної стрічки, що розділяє сьогодення і минуле, лицарі у середньовічних обладунках і в обмундируванні часів Золотої Орди: шоломи, куяки, панцири, поножі, мечі, шоломи, нагрудники, наручи, щити… в запалі сутички змішалося все – простір і час. Але все ж таки це – ХХІ століття і це – всього лише гри справжніх чоловіків – лицарський турнір “Меч Приазов’я 2012”.
Лицарство не зникне назавжди доки дух його живе в нащадках, хай і не по крові, Річарда Левове Серце і Робіна Гуда.
Романтика, таємниця, легенди і билини, пов’язані з тією епохою завжди будуть кликати своїх послідовників до меча за праве діло, гаряча їх кров іржанням коней і брязкотом сталі.
Атмосфера Середньовіччя з її боями та балами, нарядами та амуніцією, ремісничими майстернями та торговими лавками, піснями і баладами так вабить магією і чарівністю простои бажань і здійснення мрії.
Адже так легко, надівши середньовічне плаття дворянина чи ремісника, пані чи служниці, забути хоч на день про насущні проблеми і турботи, роботу і справи, перенестися в ті далекі часи, коли не було телефонів і літаків, а нічну тишу порушував лише окрик варти та цокання підків по бруківці.
Погожі травневі вихідні коли небо повно високої сині з білими мазками хмар, коли голоси птахів дзвінки на оповитих ажурним квітковим малюнком гілках, а зелень світиться в блиску сонячних променів. Що може бути прекрасніше за ці дні?
Може бути лише крапельки дива не вистачає для повноти картини. Але це можна виправити. Варто лише в останні вихідні травня (28 числа) з 11-00 до 17-00 відвідати музей під відкритим небом у Пирогово і яскраві враження не змусять себе чекати.
Чарівна казка з дерев‘яним містом за високим частоколом з палатами царськими і ратним полем, де красуні-майстрині в‘ють своє мереживо, могутні воїни завжди стоять за правду і вправні умільці виготовляють диво-творіння, знову відкрила свої двері тридцятого квітня в селі Копачів, що між Обуховим і Васильковим.
Тематичний парк “Київська Русь” на цей раз (21 – 22 травня) готовий дивувати і радувати масштабною історичною реконструкцією в стилі ХІІІ століття, коли тендітний мир у звуках ріжків і сопілок, що існував між війнами, був настільки зибок, а дзвін мечів настільки реальний, що, деколи, неможливо було в нього повірити.
Біле полотно, в яскравих стежках червоного і чорного, синього і жовтого, зеленого і малинового, складені в яскравий візерунок, що обплітають руки і шию, під умілою рукою майстрині перетворюються на барвінок і маки, сонце і траву, звірів і птахів.
Безкрайні як степи, яскраві як сонце, глибокі як води малюнки українських вишиванок вплітають в себе історію і культуру сотень поколінь народів, що населяють територію країни протягом десятків століть.
Захоплення заворожливого видовища яскравих іграшок – повітряних куль на тлі яскравого синього небосхилу в білих пухнастих хмарах йде корінням, напевно, в дитячий сон, а може бути в мрію про вільний польот, де немає земної тверді лише безмежно-прозора височінь. І нехай не всі готові здійснити свою мрію, але все ж її близькість, блиск, сяйво вже будить адреналін у крові.
А коли як не навесні найвище і найпрекрасніше небо і кращий час для того, щоб вкрасти у долі шматочок мрії, подивившись, хоч одним оком, на диво під назвою фестиваль повітряних куль?
Гранатово-червоний чи золотисто-жовтий, гіркувато-солодкий чи ароматно-сухий, залишаючий на бокалі стрункі “дамські ніжки” напій, дарований богами – Вино, що кружить голову і дарує відчуття блаженства.
І янтарно-жовта чи кавово-коричнева, тягуча чи кристалізована солодкість, зібрана мільйонами невпинних трудівниць-бджіл – Мед, який затьмарює всі солодкі винаходи людства своєю унікальною природною чистотою і смаком та манить покуштувати його ще і ще.
Котрий рік вже під стінами могутньої фортеці проходить фестиваль “Битва націй”, але переможцями завжди виходять всі без винятку глядачі та учасники історичної реконструкції, адже в наше бурхливе технічне XXI століття перенестися, нехай і на декілька хвилин, годин, днів, в епоху романтики і лицарства – це чи не перемога над невблаганним часом?
Під яскравими променями весняного сонця вже лише через пару тижнів (з 30 квітня по 3 травня) біля стін Хотинської фортеці прозвучить пронизливий звук рогу і герольди вступлять у свої права, оголосивши про початок битви. Сталь обладунків і блискучі клинки зімкнуться над ратним полем, затьмаривши своїм блиском світило на небозводі. Запекла сутичка, неприборкана сила і мужність – це видовище треба побачити, щоб відчути і запам’ятати назавжди.
Вам подобаються готувати рибні страви? Або азарт рибної ловлі? А може просто полюбляєте рибну юшку?
Тоді Вам варто відвідати ІІ Фестиваль рибалок на озері Березькому, що поряд із селом Великі Береги Берегівського району Закарпаття, який пройде 2 – 3 квітня цього року.
Першими її яскравими чарівними вісниками у нас стають подарунки далекої Персії – тюльпани, за одну цибулину яких, часом, віддавали ціле статок, адже це вісники щастя і відродження. Адже їх різнокольорові голівки всіх кольорів веселки в яскравих променях весняного сонця так радують око і так хочеться повірити у виконання заповітної мрії.
У Світле свято Великодня хочеться щоб здійснилося маленьке диво і виповнилося заповітне бажання. Адже символ Великодня – писанка, як символ підтвердження Воскресіння Христа, дарує надію всім християнам, навіть тим, хто в звичайному житті не дуже релігійний, на здійснення неможливого.
А коли ж не найкращий день, щоб донести свої молитви Богові, як не в день прояви його великої ласки звершення дива? Ну і звичайно для такого випадку не годиться стандартний аркуш паперу або листівка, а ось писанка – символ свята – в самий раз, адже при її виготовленні всі помисли зосереджені на головному і немає часу відволікатися на дрібниці, адже це така тендітна річ…
Іде світле свято Пасхи, але готується до нього православний люд почав ще зі святкування Масляної, коли Весна попрощалася із Зимою. Вдосталь наситившись символами сонця – млинцями, багато хто переступив до сорокаденного посту, який, меж тим, не лишає радості передчуття веселого свята, тому приготування до нього йдуть повним ходом.
Так 2 – 3 квітня відбудеться ІІ Міжнародний фестиваль “Лемківська писанка” в Дитячій школі мистецтв у Львові по вулиці Антоненка-Давидовича (колишня вулиця Фадєєва), 6.
З чим у вас асоціюється Франція, якщо не брати до уваги Ейфелеву вежу? Думаю більшість гурманів дадуть відповідь: “З вином і сиром!”. Але для того, щоб покуштувати ці вишукані ласощі не треба замовляти туристичні візи, бронювати готелі та авіаквитки. Адже на Закарпатті є своя Франція в мініатюрі – містечко Берегове. Щоправда мова там не французький, а угорський, але є й давні підвали з дубовими бочками, і сироварні з великими головками сиру, і віковий палац.
А потрапити в цей райський куточок у березні місяці – взагалі велика удача. Адже щороку в цей час там проходить фестиваль вина, в цьому році вже одинадцятий.
Любов до зброї в людині жила в усі часи, починаючи з первісних. Напевно саме тому гра в “війнушки” у дітвори – одна з перших і найбільш улюблених. У цьому є щось від первородних інстинктів перемагати і захищати. Побачити на власні очі військову техніку в дії або справжню битву не на застиглих кадрах кіноплівки або музейних експонатів – це чи не здійснення мрії?
Але завдяки ентузіастам, громадським організаціям, кіностудії ім. А.П. Довженка, Національному музею військової історії, за сприяння міністерства Оборони України, управління Внутрішніх військ і Прикордонної служби мрія може втілитися в реальність. Приурочений до Дня захисника Вітчизни у селищі Калинівка (47 км траси М 06 (Е 40) ділянки Київ – Житомир) буде проходить фестиваль “На броні перемоги”.
А ви знаєте, що наближається Масляна (Сирна седмиця)? А хочете поводити зиму за старовинною слов‘янською традицією? Адже за православним традиціям це одне з найвеселіших і “смачних” свят, коли світ живе в предчутті і надії на воскресіння, подарованого весною. Це останні світлі дні перед Великим постом, коли можна покуштувати таких заборонених, але таких смачних страв.
У м. Києві (Київська обл.) Вона буде проходити:
З 04.03.11 по 06.03.11 в Експоцентрі, пр. Академіка Глушкова, 1 (метро Васильківська). У програмі театралізовані дії, продаж предметів народного промислу з майстер – класами, ярмарок мнинців.
Додаткова інформація: час – з 10-00 до пізнього вечора, ціна 10 – 40грн., Тел. / факс: (044) 596-98-10, (067) 442-97-13;
Маленький світ, де будиночки і люди, птахи і звірі, і навіть казкові персонажі створені з такого улюбленого і такого смачного шоколаду – це чи не казка, втілена в життя?
А Ви хочете побувати на цій казці? У гості (в Палац мистецтв на Коперника 17 у Львові) міська адміністрація і організатори запрошують з 11 по 14 лютого 2011 всіх ласунів на Четвертий фестиваль шоколаду.
Тисячі срібних струменів в променях сонця переливаються всіма кольорами веселки на білому піщанику – це диво, яке змушує тремтіти серце і повертає нас у дитинство, коли, скинувши взуття, ми бігали під ними.
Жителям і гостям Черкащини міська влада подарували можливість поспостерігати як білі шматки каменя перетворюються на диво під назвою фонтан. У рамках, що проводиться в місті фестивалю каменю, на очах у глядачів з 7 по 28 серпня створюються вісім фонтанів, які після закінчення будуть включені і срібні струмені будуть радувати своєю тихою музикою дітвору і дорослих.
Завершився морський похід пам’яті в Крим, організований нащадками російських емігрантів, які покинули Росію після поразки білогвардійських військ під час Громадянської війни 20-х років XX століття.
Похід стартував у Венеції з благословення Руської Православної церкви на борту корабля “Егейська Одіссея”. Його учасники пройшли маршрутом просування російських кораблів на захід, але в зворотному напрямку. У місцях, де зупинялися кораблі 90 років тому (Венеція, Бізерта, Мальта, Пірей, Лемнос, Галіпполі, Стамбул, Севастополь), проводилися меморіальні церемонії.
Природа навколо нас, як і пам’ятники архітектури, – німі свідки історії. Вони зберігають спогади про людей і події, які їх оточували за багато років до появи нас на світ. Їхнє життя – сама, часом, Історія. збереження якої є одним із завдань кожної культурної людини.
Саме з цією метою був організований Всеукраїнський конкурс «Національне дерево України», де в кількох номінаціях брали участь видатні своєю історичною, естетичною та культурною цінністю дерева з усіх регіонів України.
Значимість конкурсу була підтверджена наказом міністра охорони навколишнього природного середовища, в якому оголошували його переможці:
Яскраві міфічні істоти, які прагнуть у височінь і не можуть відірватися від землі, як людська душа у вічному польоті в невідомість … Чи ні це приваблює глядачів у цьому захоплюючому видовище, організованому Головним управлінням освіти Київської мерії серед учасників віком до 18 років з різних регіонів України?
Блакитні небеса – джерело вічного натхнення для людства. А усипана різнокольоровими кульками височінь в обрамленні величної Кам‘янець-Подільської фортеці стає незабутнім враженням для сотень глядачів, які відвідують щорічний Міжнародний фестиваль повітроплавання.
Стародавня фортеця, що потопає в молодій зелені, і блакитні води Смотріча, в яких відбиваються хмарами, і “Лань, що біжить” (міст), яка перескакує через річку, в золотих променях сонця з висоти пташиного польоту. Що може бути прекрасніше?
Поринути в атмосферу середньовіччя і побачити справжню лицарську битву в антуражі стародавньої фортеці Хотин з кожним роком збирається все більше ентузіастів. У цьому році міжнародний фестиваль “Битва народів”, що проходив з 30 квітня по 3 травня, зібрав більше тисячі учасників з країн СНД і зарубіжжя.
У цьому дійстві все справжнє: костюми і обладунки створені вручну за старовинними лекалами, їжу готують на багаттях і їдять тільки дерев’яними ложками і битва, в якій одне правило – вистояти.