У світі збережено тільки 12 ранніх ікон Візантії. Одна з них знаходиться в київському музеї Ханенків – "Святі Сергій і Вакх" (VI століття).

Гетьман І. Мазепа. Зображення на дзвоні Домницького монастиря роботи Карпа Балашевича (Чернігівщина), 1699 рік.

Дзвін Іван Мазепа встановил на дзвіниці Софійського собору. Найбільший зі збережених старовинних бронзових дзвонів України.

Надгробок князя Костянтина Острозького у Києво-Печерській лаврі

Фреска у Софійському соборі під назвою "Хрещення киян і княгині Ольги біля урни з прахом князя Ігоря". XVIII ст.

Архангел Михаїл. Фреска ХІ ст.
Вівтар архангела Михаїла Софійського собору (конха апсиди)

C11th Byzantine Dalmatic. Given as gift by Isidore of Kiev to Pope Eugene in 1439. Embroidery of gold, silver & thread on blue silk.

Дзвін, Київ, ХІ-ХІІ століття. Знайдений під час археологічних розкопок 1937 року неподалік від фундаментів Десятинної церкви. Зараз зберігається в фондах Національного Музею Історії України.

Дискос із зображенням Христа. Візантійська робота Х–ХІ століття. Знайдений при археологічних дослідженнях на розі Рейтарської і Володимирської вулиць.

Срiбний антимінс. Дар гетьмана Мазепи Храму Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi.

Царські врата іконостасу Софії Київської, виготовлені київськими золотих справ майстрами Петром Волохом, Іоанном Завадовським та Петром Тараном в 1747-1750 роках. Радянська влада розрізала їх для продажу 1930-тих, а польські реставратори відновили золоті Царські в 2008-ому.

Срібна шата кіота чудотворної ікони Троіцько-Іллінської Богородиці в Чернігові зроблена в 1695 році на замовлення та коштом гетьмана Івана Мазепи

Фреска Троїцької церкви Києво-Печерської лаври присвячена Першому Вселенському собору в Нікеї. В центрі композиції серед можна виділити Імператора Констянтина, оточеного церковними ієрархами. Художники одягли їх в костюми XVIII ст. Ліворуч у 2 ряду – Гетьман Іван Скоропадський.

Мозаїчна підлога київської Десятинної церкви. X століття.

Енколпіон (хрест-складень, «ковчежец»). Зображено фігуру Христа Пантократора, у медальйонах – погруддя архангела Михайла, апостолів Петра і Павла. Випадкова знахідка на березі Дніпра (1975 р.) датується ХІІст. На думку дослідників є виробом грецького майстра. Музей історії Києва.

Графіті ХІІ століття в Софії Київській. "Господи, поможи рабу своєму Симеонові грішнику,бо (яко) то є істиною".

Вільгельм Олександрович Котарбінський під час розпису Володимирського собору. 1890-ті роки.

13 днів пізніше

Нев'януча квітка. Мозаїка ХІ століття у київському соборі святої Софії.

Фреска Троїцької церкви Києво-Печерської лаври присвячена Першому Вселенському собору в Нікеї. В центрі композиції серед можна виділити Імператора Констянтина, оточеного церковними ієрархами. Художники одягли їх в костюми XVIII століття. Ліворуч у 2 ряду – Гетьман Іван Скоропадський.

В Андріївській церкві образ Архангела Михаїла зустрічається двічі. В куполі храму він зображений серед інших архангелів як «начальник воїнства небесного». В іконостасі він розташований з вогняним мечем на північних дияконських дверях.