Цей сайт найкраще переглядати в сучасному браузері з включеним JavaScript.

Форма українських військових початку ХХ століття

Волонтер

Морський інженер, капітан 2 рангу на будівництві нового лінійного корабля. Миколаїв, перша половина 1918 року.

Волонтер

Старшина 1-го Гуцульського полку морської піхоти. Жмеринка, осінь 1919 року.

Волонтер

Вояк 3-го Гайдамацького полку в уніформі. Юзівка (Донецьк), Свято-Преображенський собор, травень 1918 року.

У квітні - травні 1918 року полк брав активну участь у боротьбі з більшовиками на Донбасі. Половину полку становили уродженці Донбасу. Найвідоміший з них - Володимир Сосюра, у майбутньому - видатний український поет.

Волонтер

Вояк куреня червоних гайдамаків Гайдамацького коша Слобідської України. Київ, казарми понтонерів, вул. Московська, початок лютого 1918 року.

Бійці куреня уславилися тим, що спільно з іншими частинами Центральної Ради несподіваним штурмом захопили спочатку казарми понтонерів, а потім - головну будівлю заводу "Арсенал" і старі цехи на вулиці Московській, де також групувалися більшовицькі повстанці.

Волонтер

Поручник 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. Київ, вул. Фундуклеївська (нині - бульвар Т.Шевченка), Колегія Павла Галагана (нині - Державний музей літератури України), осінь 1917 року.

Волонтер

Сотник 1-ї Української козацької (Синьожупанної) дивізії під час параду на Софійській площі в Києві 24 березня 1918 року.

Сотник одягнутий в уніформу з розподільними знаками запровадженими для 1-ї та 2-ї Українських козацьких дивізій 7 березня 1918 року.

Волонтер

Вояк куреня чорних гайдамаків Гайдамацького коша Слобідської України. Київ, Контрактова площа, Київська духовна академія (нині - НаУКМА), початок лютого 1918 року.

Курінь чорних гайдамаків було сформовано з юнаків (юнкерів) 2-ї Української військової школи, яка розташовувалась у приміщенні Київської духовної академії. За наказом С. Петлюри всі вояки цього куреня нашили собі чорні шлики на шапки та чорні петлиці на коміри шинелей. На початку лютого 1918 року чорним гайдамакам довелося битися під стінами своєї школи з більшовицькими загонами.

Волонтер

Старшина 1-го кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка, Полтава, Шведська могила, квітень 1918 року.

Волонтер

Солдат полку ім. Івана Богуна (колишнього Київського полку георгіїівських кавалерів) з прапором своєї частини. Київ, вул. Володимирська, Центральна Рада, січень 1918 року.

Волонтер

Випускник Інструкторської школи старшин (з нагрудним знаком цього закладу), сотенний кінноти. Київ, Звіринець, Інструкторська школа старшин (у 1915-1917 рр. тут розташовувалося Олексіївське інженерне училище, нині - Військовий ліцей ім. І. Богуна). Травень 1918 року.

Волонтер

Чотовий 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії. Проїздом у Чернигові, вересень 1918 року.

Волонтер

Підстаршина 1-го Гуцульського полку морської піхоти. Богуслав, осінь 1919 року.

Волонтер

Ад’ютант, лейтенант флоту, з погонами запровадженими 15 липня 1918 року. Одеса, друга половина 1918 року.

Волонтер

Мічман команди панцирного потяга "Чорноморець". Станіслав, осінь 1920 року.

Волонтер

Командувач Українського флоту контр-адмірал В’ячеслав Клочковський. Севастополь, листопад 1918 року.

Волонтер

Форма Сердюцької дивізії гетьмана Павла Скоропадського, яка формувалася як гвардійська з 3 червня 1918 року. Всі її офіцери та козаки обов'язково повинні були хліборобами та православними українцями.