Цей сайт найкраще переглядати в сучасному браузері з включеним JavaScript.

Видатні українські військові (частина друга)

Волонтер

Іван Литвиненко (1891 - 1947) — полковник Армії УНР, вчитель офіцерських шкіл УПА. Розстріляний 17 лютого 1947 року у Києві радянським МДБ.

Волонтер

Петро Олійник (1909 - 1946) - полковник УПА, виконуючий обов'язки командира УПА-Північ. Загинув 17 лютого 1946 року на хуторі Глинки у бою з загонами радянського НКВС.

Волонтер

Леонід Перфецький (1901 - 1977) — сотник Армії УНР, художник-баталіст, графік. "У відбитому Києві чорношличники скидають з будинку Думи російський прапор", "Піднесення українського прапору на чорноморськім фльоті", "Оборона станції Крути".

Волонтер

Олександр Гадд (1875 - 1960) - контр-адмірал, заступник міністра Морських справ Української Держави. Капітан крейсера «Пам'ять Меркурія» (Гетьман І.Мазепа) - першого крейсера, що підняв український прапор і визнав владу УНР. У липні 1918 командир бригади морських тральщиків в Одесі, яка складалася з 3 дивізіонів. Очистив одеський порт і фарватер від мін. Під його керівництвом Український військовий флот надійно забезпечив морські перевезення і до кінця 1918 жодне торгове судно не підірвалося на мінах.

Волонтер

Омелян Коваль, позивний "Дир" (1920 - 2019) — член проводу ОУН, політв'язень тюрми на Лонцького, Аушвіцу. 1 липня 1941 року брав участь у проголошенні в Долині Акту відновлення Української держави. Президент Європейського конгресу українців. У 2013 році повернувся до України.

Волонтер

Борис Когуч, позивний "Боян" (?1922 - 1946) — поручник Української повстанської армії, політвиховник ТВ-22 "Чорний ліс". Загинув 24 лютого 1946 року у Чорному лісі неподалік від селища Глибока в бою з радянським НКВС.

Волонтер

Василь Андрусяк, позивні "Грегіт", "Різун" (1915 - 1946) - полковник УПА, командир ТВ-22 "Чорний ліс". Командир сотні УНС "Змії" (листопад 1943), курінний куреня "Скажені" (початок 1944), керівник бою на горі Лопата з німцями (9 липня 1944). Загинув 24 лютого 1946 року у бою з радянським НКВС у Чорному лісі на Богородчанщині разом з бунчужним "Бояном" та двома стрільцями. Радянські окупанти оточили українців в п'ять рядів. "Боян" проривався до них з боєм, здолав чотири кільця оточення, а на п'ятому загинув. Бій тягнувся довго, забрав багато людських життів.

Волонтер

Микола Климишин (1909 — 2003) — керівник краківського відділу ОУН, Північної похідної групи ОУН. Заарештований у 1934 у Кракові, у Варшавському процесі засуджений на довічне ув'язнення. в 1941 знов ув'язнений німцями, пройшов Аушвіц.

Волонтер

Ольга Заболотська (Попадин) (1923 - 2013) — активістка ОУН. Засуджена на "процесі 59-ти" в 1941 році, після якого відбувала покарання в львівський тюрмі "Бриґідки". З приходом німців визволена. В 1950 році знов заарештована, без суду відправлена до табору у Мордовії.

Волонтер

Кость Пестушко, позивний "Степовий-Блакитний" (1898 - 1921) - отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру. З 1918 — в Армії УНР, в 1919 — командир Середньодніпровської групи (2500 багнетів, 17 кулеметів), яка підпорядковувалася Нестору Махну. У травні 1920 року створив та очолив Степову дивізію, яка налічувала 12 -18 тисяч бійців. Вів боротьбу з більшовиками партизанськими методами. Загинув 9 травня 1921 року у Ганівці в бою з криворізькими чекістами.

Волонтер

Федір Артеменко (1898 - 1922) — полковник Армії УНР, згодом "Отаман Орлик". Розстріляний радянськими чекистами 26 лютого 1922 року.

Волонтер

Михайло Матчак (1895 - 1958) — хорунжий Легіону УСС, ад'ютант Є. Коновальця, публіцист, книговидавець (видав 44 номери стрілецького часопису "Шляхи" у 1915-1918 роках). Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. У 1916 року в битві на горі Лисоня потрапив у російський полон, а на Різдво 1918 року - втік. Став одним із організаторів Куреня Січових Стрільців. У липні 1920 року брав участь у створенні "Української Військової Організації" (УВО).

Волонтер

Арсен Чернявський (1889—1944) - член Української Центральної Ради, підполковник Армії УНР. З 1917 начальник загального відділу управління військових навчальних закладів Українського Ген.штабу Центральної Ради та УНР, старшина військового міністерства.

Волонтер

Григорій Коссак (1882 - 1939) — командант УСС, полковник, Начальний командант УГА.
3 серпня 1914 року призначений отаманом 2-го куреня Легіону УСС.
З 22 серпня 1915 року- командант 1-го полку УСС.
У 1918 році - командант Вишколу УСС.
З листопаду 1918 року командуючий українськими військами у Львові.
В грудні 1918 року очолив Південні групи українсько-польського фронту.
З кінця 1918 року очолював 3-й Корпус УГА.
На початку 1920-х перебував у таборі для інтернованих у м. Ліберець (Чехослов).
У 1924 році повернувся до УСРР, повірив гарантіям безпеки більшовиків.
У 1931 - заарештований органами радянського НКВС. Засуджений на ув'язнення. Спочатку відбував покарання на Соловках, потім на Уралі. Страчений у 1939 році.

Волонтер

Семен Гризло (?1887 - 1921) - сотник Армії УНР, повстанський отаман. Служив на Чорноморському флоті. Брав участь у повстанні на панцернику "Потьомкін", за що був засланий до Сибіру. Один із перших організаторів Вільного козацтва. У кінці 1917 — на початку 1918 року під його проводом знаходилось до 20 000 козаків. Взяв участь у розгромі частин 8-ї російської армії в районі станції Бобринська 21 - 22 лютого 1918 року. У складі армії УНР керував бронепотягом на Волині. Як повстанський отаман діяв у Холодному Яру, на Черкащині, Уманщині, в районі Мокрої Калигірки розгромив червону "каральну дивізію". На кінець 1920 року його загін нараховував до 4 000 бійців. Загинув у бою з червоною армією. Похований у Звенигородці на старому цвинтарі.

Волонтер

Олена Столяр (1917 - 1942) — активістка ОУН. Діячка організацій «Пласт», «Союз Українок», «Просвіта», «Рідна школа», студентського товариства "Смолоскип". У 1940 заарештована НКВС. Розстріляна гестапо 27 грудня 1942 року. Учасниця відомого львівського Процесу 59 над студентами. Після відступу черв. армії вдалось врятуватись із атакованої енкаведистами тюрми. Виїхала до Німеччини, була зв'язковою між проводом ОУН у Німеччині та Україною. Видана гестапо мельниківцем "фольксдойчем" Утьо Соколовським.

Волонтер

Отакар Ярош (1912-1943) - надпоручник, командир 1-ї роти 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону під командуванням Людвіка Свободи. Загинув 8 березня 1943 року у бою з німцями біля селища Соколове Зміївського р-ну Харківської області.

Волонтер

Костянтин Майданський, позивний "Мирон", "Юрась", "Вадим", "Євшан" (1923 - 1948) – провідник Садгірського районного проводу ОУН. Загинув 8 березня 1948 року у бою з опергрупою Кіцманського РВ УМДБ.

Волонтер

Василь Чучупак (1895 - 1920) - Головний отаман Холодноярської Республіки. Народився у Чигиринському повіті Київської губернії.

У 1918-1919 командир Мельничанської сотні самооборони, полку гайдамаків Холодного Яру, який активно виступив на підтримку Директорії. Підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність», у травні-червні 1919 року підтримував повстання отамана Григор'єва.

У 1919–1920 командир полку гайдамаків Холодного Яру, головний отаман Холодного Яру. Воював проти білогвардійців, допомагав армії УНР у 1-му Зимовому поході. 18 березня 1920 Василь був оточений червоноармійцями біля с. Мельники та застрелився, щоб не потрапити у полон.

Волонтер

Степан Пап (1917 - 1990) — діяч Пласту на Закарпатті, активіст ОУН, вояк Карпатської Січі, історик, священник. Автор брошури «Обвинувачую Мадярщину»,де наведено 65 пунктів обвинувачення угорських окупантів. Був увязнений в угорській в'язниці Вац.

« Попередня сторінка Наступна сторінка »