Одна з унікальних родзинок палацево-паркового комплексу, як грандіозного задуму великого митця, який так і не був втілений до кінця похований під руїнами імперських амбіцій чергового керівника від Московії.
Дух Середньовіччя закарбований в величних арках на масивних пілонах серед неспішних вод Південного Бугу, як символ умиротворення та вічности тисячоліть української землі.
Вірний страж та зброєносець мужнього воїна під мирним прикриттям дбайливого годувальника, який не одне століття вдало поєднував ці дві функції без збитку для жодної з них та користі міста на злитті двох річок.
Невеличка кремезна споруда, під невибагливим кам’яним панциром якої причаїлося велике українське серце селянина-працівника, який одразу бере зброю до рук після сигналу “до бою”.
Величний пам’ятник імперії, яка проіснувавши всього півстоліття, зникла з лиця землі, лишивши по собі нагадування величністю монументальної архітектурної спадщини у майстерному виконанні митців минулого.
Кам’яний велетень створений для єднання та зручності, як нагадування про височінь задумів, які за примхою долі так і не змогли стати реальністю, але лишили по собі слід на сторінках рукописної історії, щоб одного разу здійснитися.
Перший етап будівництва головної транспортної артерії першопричини існування чорноморської перлини, що став ще однією візитною карткою міста.
Струна одеського серця, в унісон якої звучить пульс міського життя, завмираючи і частішаючи в бурхливої симфонії сучасного українського життя.
Тривіальна історія в зачаровуючому флері легенд і муарі романтичних сподівань, яких з кожним роком стає все більше, як і бажаючих залишити на його тендітних перилах сліди свого перебування.
Ретро, яке перетворилося на модерн, але не втратило своєї актуальності як і його відомий закордонний прототип в далекому місті Люксембург.
Затишна бухта, яка перетворилася на один з найбільших портів чорноморського узбережжя і породила одне з найпрекрасніших міст України з унікальним колоритом і неповторною привабливою розкішшю вічного курорту.
Житниця, що годувала пів-Європи і через століття починає повертати собі колишні славу в якості найбільшого чорноморського порту України.
Силовий гігант, який забезпечує південь України струмом життя, що б життя тривало в ім’я прогресу і процвітання рідної землі.
Промислово-комерційне починання, що породило місто на місці стародавнього зимівника запорізького козацтва, як символ спадкоємності воїнів українського енергетичного фронту силі духу їхніх знаменитих пращурів.
Один з найбільших портів на Дніпрі, який ось вже друге століття забезпечує розвиток українських великих міст і маленьких сіл, а так само відпочинок їх мешканців.
Той, хто відраховує пульс життя народу, прискорюючись з кожним причалюванням корабля, перевезеною тонною, задоволеним пасажиром, биттям серця рідної землі.
Хранитель гарячого серця столиці Галицької землі, народжений напередодні чергової війни і для війни, як надійна запорука миру і спокою на відміну від тисяч нічого не вартих підписів великих світу цього.
Душа воїна захована під бароковим батистом, як один із символів високого статусу Львова в очах Польського королівства.
Джерело життя мирного часу і надійний помічник в лихі години воєн, яких так багато було в історії української землі за сім століть існування під чужим прапором.
Один з останніх символів колишньої грізною мощі колись величної та неприступної львівської твердині і її попередниці в обрамленні земляних валів серед суєтність буття XXI століття.