храми

Манявський шедевр

Опубліковано Вікторія Шовчко 30-09-2019

Його дбайливо зберігали, на нього молилися, за нього боролися… а ще мандрував він більше, ніж деякі з смертних бережений небесами через всі негаразди трьох століть, в той час коли зникали і з’являлися країни, що номінально вважалися його господарями як фізичне втілення народної мудрості “життя минуче, а мистецтво – вічне”.

Духовними пращурами його можна вважати настоятелів Манявського скиту Йова Княгинецького та отця Феодосія, перший з яких відродив обитель, а другий – заснував при ній школу малярів, під крилом якої в кінці XVII століття зійшла зірка Йова Кондзелевича. Чернець родом з львівської Жовкви очолив її на запрошення настоятеля на час роботи над великим новим іконостасом для Хрестовоздвиженського собору.

Читати далі »

Пам'ять на довгі літа

Опубліковано Вікторія Шовчко 04-09-2019

1785 рік став чорним для ченців Манявського скиту і всієї прикарпатської православної округи, приголубленою його милостями – за розпорядженням новоъ австро-угорської влади, яка анексувала ці землі після падіння Польщі, зникала на очах стародавня святиня.

Однак, як кажуть, ченці не були б самі собою, якби навіть у цей важкий для себе час невизначеності не знайшли б спосіб підтримати свою засмучену паству… Причому неординарний засіб підняття настрою народ в окрузі запам’ятав на століття, передаючи з уст в уста – з посміхом монахи викочували зі своїх підвалів незліченні бочки з молдавським вином і пригощали ним усіх бажаючих “на пам’ять на довгі літа” до положення риз. І ці загальні веселощі замість скорботи тривали не один день.

Читати далі »

Богданов спадкоємець

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-08-2019

Його неординарна роль у долі України нівелюється противниками, чому значною мірою посприяли його служба в польському війську, участь в поході проти козаків і щедрі нагороди від Яна-Казимира замість втраченого гетьманства, і перебільшується прихильниками, які перебільшують роль періоду його дворічного правління для становлення міжнародних дипломатичних зв’язків у спробі дистанціюватися від Московії.

Випускник Києво-Могилянки, шляхтич по крові, Іван Виговський сам вибрав сторону в українсько-польському протистоянні 1648-го, але доля розпорядилася інакше – татарський полон під Жовтими Водами назавжди змінив його світогляд і координати цінностей, коли Богдан Хмельницький не пошкодував грошей на його викуп. Гетьман не залишив свого протеже і після звільнення, доручивши завідувати своєю канцелярією.

Читати далі »

Лукаві традиції українського політикуму

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-06-2019

Ненаситна жага влади паморочить розум і вбиває душу. Той, хто піддався їй спокусі, перестає бути людиною, здатний зневажити всі соціально-особистісні правила і догми заради примари владарювання. Українська історія з жахливою періодичністю падала в руїнах з волі таких недалеких тиранів “з грязі в князі” і ледачого народу, готового йти за солодкими обіцянками популістів в солодких мріях про багатство без зусиль. Один з найяскравіших прикладів минулого – колишній слуга Богдана Хмельницького, для легалізації якого була придумана нова посада кошового отамана на Запорізькій Січі.

З одного боку він строчив вірнопідданські листи московському цареві з обіцянками урізати права українського козацтва після вступу на гетьманську посаду, а з іншого – активно сам та через своїх поплічників підсапував козацтво з обіцянкою повсюдної вольниці і рівняння всіх в багатстві не залежно від чину. Тоді ж активно готувався грунт для Чорної ради (без участі старшини) для обрання нового ватажка Лівобережжя, яка відбулася в порушення правил Січі в червні 1683-ого в Ніжині – Брюховецький домігся свого, а його опонент Яків Сомко ледь зміг накивати п’ятами.

Читати далі »

Під захистом Цариці Небесної

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-06-2019

Чотириста років жах періодичних навал кочівників шматував українську землю. Життя в постійному страху, адже татаро-монгольські, потім татаро-турецькі полчища могли з’явиться з-за обрію будь-якої хвилини і, спаливши і розчавивши усе на своєму шляху, зникнути в хмарі пилу з під копит своїх коней до наступного разу.

Так було і в 1675-ому – незліченні орди зі сходу на чолі з візиром Кара-Мустофою та Нуреддін-султаном спустошили землі Поділля і Волині, посіявши кров, горе і сльози. І слава переможного походу так і не була б затьмарена, якби на шляху одного з турецько-татарських загонів не трапилася Почаївська гора з монастирської обителлю на вершині.

Читати далі »

Подарунок гетьмана

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-04-2019

Знаменита Хотинська битва, коли на кону стояли долі всієї Східної Європи проти домагань Великої Османської імперії на панування. Її результат до кінця був непередбачуваним, ціною служила життя і свобода, а билися лише Річ Посполита та козаки проти більш ніж в двічі переважаючих сил противника.

Загальновідомих фактом є те, що фактично перемогу під стінами неприступної української фортеці здобуло саме вільне військо з берегів Дніпра причому з втратами в три рази менше, ніж у супротивника, що визнав і один з ватажків польсько-литовського війська, королевич Владислав, віддавши свою карету для транспортування важкопораненого в бою гетьмана Петра Сагайдачного до Києва.

Читати далі »

Коронована чудотвориця

Опубліковано Вікторія Шовчко 16-04-2019

Своїм піднесенням в кінці XVI століття Почаївська лавра, вік якої тоді вже налічував сто п’ятдесят років, не в останню чергу зобов’язана щедрому дару своєї меценатки, власниці містечка Анни Гойської – чудотворної ікони Божої Матері.

Історія християнської реліквії на українській землі почалася із зупинки стомленого довгою дорогою зі свята святих християнського світу в далеку Волинь грецького митрополита Неофіта для залагодження церковних справ пов’язаних з підготовкою прийняття Брестської Унії в 1559 році. На знак подяки за які милості духовний наставник залишив в будинку Анни ікону Богородиці, писану по канонам “Розчулення” темперою на липовій дошці в срібному окладі, не відомо.

Читати далі »

Львівський "Гранд"

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-03-2019

Органних справ майстри – особлива каста в музичному світі, адже вони створюють найбільші інструменти в світі, від звучання яких залежать духовний спокій цілих міст, адже без них не обходилася жодна більш-менш поважаюча себе громада костелу. Їм поклонялися як богам, їх імена знали всі, з ними спілкувалися великі світу цього.

На рубежі XIX і ХХ століть головним постачальником органобудівників на ринок Східної Європи була майстерня Яна Сливинського, кращі з кращих учнів якого, придбавши достатню кваліфікацію і майстерність, відкривали власну справу, щоб величні музичні інструменти таврувати власним ім’ям. Так було з Ігнацієм Жебровським, Броніславом Маркевичем, Вацлавом Бернацьким…

Читати далі »

Мистецтво російської маніпуляції

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-03-2019

Окупаційна влада завжди намагається максимально охопити всі сфери життя новопідпорядкованих територій для отримання контролю над серцями і умами підкорених. Тим більше якщо мова йде про росіян, у яких світська і церковна влада в усі часи йшли рука об руку для досягнення єдиної мети – поневолення і підпорядкування без винятків, без знижок на толерантність, із застосуванням будь-яких можливих засобів.

Повний контроль над усією територією України для виправдання існування самих себе – блакитна мрія московитських правителів, тому не викликає подиву той факт, що під час Першої світової, вже влітку 1914 року, Західна Україна була окупована. Одним з наслідків цього став повзучий наступ на католицькі і греко-католицькі громади.

Читати далі »

Грішний мученик українського православ'я

Опубліковано Вікторія Шовчко 16-01-2019

Його родове коріння уходило на багато століть углиб українського православ’я, коли Волинь була княжою і ні про яке католицтво на цій землі мови ще не йшло. При цьому шляхетна та заможна сім’я Братковських навіть в умовах полькою окупації міцно трималася своєї релігії, при цьому якимось дивом примудрившись не втратити своєї ваги в соціально-політичних реаліях католицької країни.

Звичайно вірний спадкоємець сімейних цінностей, Данила Братковський, продовжив в тісній зв’язці з Луцьким православним братством нерівну боротьбу за релігійне рівноправ’я на споконвічних українських землях. Віра його була настільки сильною, що не дивлячись на посилений окатоличення Волині в кінці XVII століття (позбавлення права вступу до цехів, займання посад в магістраті, накладення податкового тягаря на храми і громади), йому разом з групою однодумців вистачило сміливості вимагати від польського Сейму 1699 року свободи віросповідання для православних, але це отримало зворотний ефект – з’явилося кілька постанов, що підсилюють тиск на Грецьку віру.

Читати далі »

Два дня великосвітського візиту

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-12-2018

Існує думка, що строгість етикету офіційних візитів вищих керівників держави з’явилася лише в ХХ столітті і колишні правителі розпоряджалися своїм часом на власний розсуд на багато більше нинішніх представників вищої влади; нібито всі ці церемонії і графіки формалізовані для уніфікації. Але це глибока помилка, яка до реальності не має ніякого відношення.

Так завдяки одному зі збережених в кам’янецьких архівах документів можна уявити собі чіткий план монаршого візиту, який багато в чому відповідає нинішнім міжнародним правилам. Це звіт про дводенне перебування Олександра II в місті над Смотричем в 1859 році.

Читати далі »

Шоу заради мистецтва

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-12-2018

Ціна примх шляхти в усі часи була незрівнянно мала в порівнянні з тим почуттям гордості, які увічнювали їх славу і подвиги в століттях як символ роду для майбутніх поколінь. Хоча і простих смертних, часом, промені цих примх опромінювали своїм світлом, даруючи радість серед сірих буднів буття…

Родове гніздо Жолкевських перетворене їх нащадком, Яном III Собеським, на королівську резиденцію бачило на своєму віку чимало пишних кортежів монархів Європи, тріумфальних маніфестацій переможних армій і розкішних виїздів місцевої шляхти, але в умах і серцях городян того часу всіх їх затьмарила вистава на головній міській площі влаштована за помахом руки королівської особи.

Читати далі »

Пси Господні

Опубліковано Вікторія Шовчко 11-10-2018

Його історія сягає своїм корінням XIII століття, коли у французькій Тулузі праведне слово і ревна віра кастильського священика на ім’я Домінік на хвилі Альбігойського хрестового похіду згуртували навколо нього католицьку громаду, що послужило першопричиною створення чернечого ордену імені свого натхненника в 1214-ому.

Відданість християнству, охорона його від єресі і осяяння світу іскрою істинної віри – як головні постулати існування домініканців, що знайшли своє втілення в головних символах ордена білому одязі під чорним плащем (світло в темряві) і гербі “Пес з факелом” (відданість і просвіта), стали основоположною догмою існування чернечої братії, яка допомогла їй пройти крізь усі випробування часу.

Читати далі »

Перша демократія світу

Опубліковано Вікторія Шовчко 17-08-2018

Вони пройшли крізь фактичне рабство прийшлих господарів на своїй землі. Але кров – не водиця та генетичну пам’ять ніхто не відміняв, не важливо скільки століть пройшло з того моменту, як їх предки були вільними людьми в повноправне члені європейської сім’ї Русі-України.

Їх ніхто не чекав – на заході їх землі були окуповані Річчю Посполитою, на сході щерила свої криваві ікла Московія, а південь постійно відвідували жадібні до легкої наживи кримські татари. Вихід був один – битися за свою землю, за кожну її п’ядь, за кожен ковток кришталевих вод її річок, за подих чистого повітря.

Читати далі »

Маленьке диво для матері та сина

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-08-2018

Відчайдушний спротив і героїзм жителів Кам’янця при захисті рідного міста не змогли запобігти поразці Речі Посполитої в черговий польсько-турецькій війні 1672 року, смерті Яна II Казимира і двадцяти семи рокам мусульманської окупації, але зате виторгували преференції у вигляді м’якої капітуляції, згідно якої не тільки все бажаючі могли безперешкодно покинути місто, але і взяти з собою своє майно. Крім того православні храми фактично залишалися недоторканими за угодою з союзником султана в тій війні Петром Дорошенком.

Не представляючи духовної цінності для мусульман християнські символи віри були викинуті на вулицю, а костели перетворені на мечеті – Петра і Павла стала головною на честь падишаха Магомета IV, а Домініканський – його коханої дружини Хасекі. Причому перший з них отримав високий мінарет, залишаючись на даний час єдиною в своєму роді християнською святинею з мусульманськими атрибутами.

Читати далі »

Страшна мить між юністю і старістю

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-07-2018

Велична Острозька твердиня, як символ одного з найосвіченіших родів в середньовічній історії України та запорука їхньої недоторканності перед обличчям існування під владою окупаційного держави в епоху воєн і постійних домагань чужинців на рідну землю.

Звичайно ж настільки могутня фортеця з високими вежами і товстими стінами в якості самостійного вузла оборони могла витримувати якийсь час штурми та облоги, але у зв’язку зі стратегічним значенням мав існувати ще й запасний план на випадок, якщо сподівання захисників не виправдаються. Сучасні історики практично на сто відсотків переконані, що їм був підземний тунель довжиною чотири кілометри до Свято-Троїцького Межиріцького чоловічого монастиря.

Читати далі »

Один будинок на вулиці Трьох Хлібів

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-05-2018

Старий Кременець. Скільки ж зберігає він в своїй пам’яті великих і маленьких таємниць, які довірили йому прості городяни і сильні світу цього за сім століть існування. Про них ходять легенди. Іноді випадок являє світові їх матеріальне підтвердження, але левову їх частку доля береже за сімома печатками для майбутніх поколінь.

А серед них мабуть десь в петлі Смотрича зберігається і історія тієї, якій судилося народиться в блиску розкоші будинку молдавського господаря Василя Лупула і загубитися в лабіринтах шахових партій європейських політичних інтриг як звичайній пішці – Розанда Лупул-Хмельницька.

Читати далі »

Від храму до мавзолею, від віри до атеїзму

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-03-2018

Глибоко релігійна дворянська сім’я, де батько, Віктор Петрович Щусєв, був не тільки надвірним доглядачем, а й добровільним опікуном кишинівських богоугодних закладів, звичайно ж виховала свого сина в любові і шанування царя і Бога, а столичне вище училище Академії мистецтв з Рєпіним і Бенуа в ролі наставників закріпило напрямок творчої дороги майбутнього метра вітчизняної архітектури.

Першим самостійним архітектурним кроком Олексія стала надгробна каплиця Шубіна-Поздєєва на Олександро-Невському, яка була споруджена лише завдяки його натиску – дізнавшись про смерть з газет і накидавши нашвидку ескіз, він без запрошення і рекомендацій з’явився до удови генерала і зміг переконати її віддати перевагу його творінню.

Читати далі »

Кум Кеннеді. Від Олики до Нью-Йорка

Опубліковано Вікторія Шовчко 30-01-2018

Повороти долі іноді настільки вигадливі і непередбачувані, що передбачити їх повороти не візьметься навіть найдосвідченіший астролог. Народження в маленькому селі Шпанів що на Волині звичайно ж не давало можливості припустити блискуче майбутнє, хоча іменитий рід Радзивіллів, що знаходиться в родових зв’язках з половиною аристократії Європи давали передумови до безбідного існування і вільного життя, але Друга світова і радянська окупація України, де в Олиці офіційно знаходився родовий маєток княжого роду, сплутали всі карти.

Майбутнє молодого спадкоємця Станіслава Альбрехта Радзивілла було туманним. Перший шлюб з графинею Розою де Монлеон розтанув разом з димом пожарища бойових дій, але нове кохання до хорватки Грейс Колін, весілля з якою відбулася в 1946-ому, дали сили жити далі. Щасливою випадковістю стало їх знайомство в Нассау, де молоді оселилися для отримання британського громадянства, з відомим трейдером Феліксом Фенстоном, результатом якої стало створення ріелторської компанії для роботи на британському ринку.

Читати далі »

Від Божого лику до імпресії

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-09-2017

Київ кінця XIX століття. Художня майстерня іконопису батька. Школа малювання дядька – Миколи Мурашка. Ще учнем посильна участь у розписі Володимирського собору і Кирилівської церкви поруч з визнаними метрами Васнецовим, Врубелем, Нестеровим. Здавалося його шлях в живопису зумовлений класичною освітою і церковними канонами. Але не судилося…

Неординарний талант Олександр Мурашко шукав свого виходу в чомусь іншому, серце юнака кликало його туди, де вир сміливих ідей і нового бачення вільний від умовностей – Вище художнє училище при Петербурзькій академії мистецтв і клас знаменитого Іллі Рєпіна стали першою сходинкою до його розкриття.

Читати далі »

П'ять хвилин до порятунку

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-09-2017

Правда це, чи лише красива легенда, якими так славиться Львів, тепер вже ніхто і не скаже напевно, адже було це, як кажуть, в ті далекі часи, коли одне з найстародавніших міст України було ще дуже молодим і лише почало відраховувати перші століття свого існування…

Коли в середині XV століття перші брати-бернардинці постукали в Галицьку браму і отримали милістю Анджея Одровонжа свій, нехай на перших порах і дерев’яний, оплот, ніхто з місцевих обивателів з числа їх релігійних шанувальників і супротивників не міг передбачити, що це сама милосердна доля стукається в їх життя – монастирські стіни із зовнішнього боку львівського оборонного периметру стали тим додатковим бар’єром, який не завжди вдавалося подолати ворогам на шляху до серця Галичини.

Читати далі »

Воїни в чорному

Опубліковано Вікторія Шовчко 21-06-2017

З яких би далей вони не прийшли (на цей рахунок є три побычнодоведених історії), щоб досягти крейдяних гір на березі швидкоплинної річки серед густого лісу їм знадобилося не тільки християнське смирення і витримка, але і не дужа здатність тримати удар від ворогів земних і випробувань небесних. Що вже казати про титанічну працю будівництва на практично прямовисній скелі печерного монастиря.

Тому очікувати від загартованих життєвими випробуваннями жителів Святих Гір, що хоч і прийняли чернечі обітниці, покірності і непротивлення для будь-яких зазіхачів на їх розмірений, віддалений від мирської суєти уклад було великою помилкою – той хто зміг прорити в стрімких схилах на величезній висоті розгалужену мережу багатокілометрових тунелів, створивши ціле місто, чиїми працями на крейдяних відрогах з’явилися диво-храми схожі на ластівчині гнізда, у кого вистачало сил щодня піднімати на двохсотсаженеву височинь нескінченну кількість дубових бочок з цілющою вологою з Дінця просто не міг здатися без бою.

Читати далі »

Дивний дар небес

Опубліковано Вікторія Шовчко 08-05-2017

Прославлена легенда української землі, яка з’явилася насвіт в містичної серпанку і розчинилася десь у небутті, коли покладена на неї висока місія була виконана до кінця. Ім’я її – Озерянська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.

Її дивне явлення світові було зобов’язане енергії і завзятості одного слобожанського селянина, який не покладаючи рук тяжко працював, щоб в його домі панували добробут та радість. Одного разу, як свідчать перекази, невтомно заготовлюючи сіно на зиму він запрацювався до пізнього вечора, що й не помітив як стало нічого не видно. Раптом його вірна коса на щось напоролася і почувся жіночий стогін. Яке ж було здивування чоловіка, коли в тьмяному місячному світлі він підняв з трави перерубаний їм на дві половинки лик Богородиці.

Читати далі »

Злети і падіння Василя Масловича

Опубліковано Вікторія Шовчко 03-05-2017

Поява довгоочікуваного спадкоємця в сім’ї лікаря Чернігівського полку Григорія Масловича після смерті двох його братів в дитинстві, здавалося б, обіцяло хрещеному Василем новонародженому безхмарне майбутнє і зумовлену кар’єру по військово-медичної частини. Але підступна доля на щастя або на біду сплутала всі карти, коли його батько був переведений на службу до Сибіру, а матір з дитиною лишилася в теплому українському кліматі. Хлопчині тоді не виповнилося й року.

Через деякий час обдурена довгою відсутністю звісток від чоловіка і неправдивим повідомленням про його смерть Терезія Маслович (уроджена Хайновська) знову виходить заміж за поручика Лукашевича. Розкрита обман, розлучення, втеча з Кам’янця-Подільського та пошуки порятунку у колишнього однополчанина Григорія Масловича, Іони Миколайовича Познанського.

Читати далі »

Печаль і помста Курязької пустелі

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-04-2017

Стародавня монастирська пустель, якій століттями не щастило з настоятелями, але численні заможні покровителі не давали зникнути всує, була похована прийшлими на хвилі кривавого перевороту 1917-го бездушними нелюдами «від народу», коли обласкані словом ревної молитви стіни та відданої любові місцевих жителів стали майданчиком для виправлення малолітніх злочинців та соціальних експериментів по їхній адаптації до суспільства в 1920-х.

Тоді в запалі атеїстичного божевілля комуністи знищували все мало-мальськи пов’язане з будь-яким нагадуванням про вищу відплату за їх численні криваві гріхи, наче знищивши храм вони могли позбутися провини в надії, що Бог про все забуде. Так на сотні стародавніх і не дуже, унікальних і звичайних святинь просто зникли з лиця землі, а інші, так як і головний Курязький храм Преображення Господнього, позбулися всієї своєї колишньої величі і сім десятиліть животіли на узбіччі історії.

Читати далі »

Праведники в безбожній країні

Опубліковано Вікторія Шовчко 08-04-2017

Країна червоних рад застрягла в брежнєвському застої; войовничий комунізм став для неї основною релігією, а атеїзм – новою вірою. До української волі ще довгих два десятиліття. Але справжня людина в усі часи залишається людиною, не дивлячись на всю мішуру навколишнього суєти і гучні закличні промови тимчасових правителів…

Коли в 1970-ому на чолі виробничого управління водопровідного господарства «Дінець» став Михайло Васильович Ніколаєнко, у древньої святині, що століттями зберігала душу Кочетка і вже п’ятдесят років покинута животіла на задвірках історії, з’явилася надія на відродження в кращих традиціях християнської віри. Адже у нового керівника окрім комуністичного партквитка ще була душа, яка плакала, побачивши жахливість стану унікального храму ікони Володимирської Божої Матері.

Читати далі »

Чудо в обмін на обітниці

Опубліковано Вікторія Шовчко 23-03-2017

Стародавній монастир на вершині високого пагорба, від підніжжя якого спливають за горизонт безкраї слобожанські простори. Тут повітря чисте і прямий зв’язок з Богом – лише руку простягни, щоб дотягнуться до небес. А внизу, граючи з теплими сонячними променями в хованки, перекочують свої хвилі кришталево чисті води Дінця, щоб пробігши не одну сотню кілометрів стати Азовським морем.

Так що не дивно, що ще на зорі заселення цих просторів саме в цьому затишному кутку з’явилася обитель тих, хто тікав від мирської суєти до творчої мудрості цього світу через віру і покаяння – Богородичина пустинь. Тернистий шлях її літописної історії перервався вже через кілька десятиліть після заснування, але мабуть чернечі молитви до Всевишнього були настільки сильні, що він вирішив дати братії другий шанс…

Читати далі »

Українська біль єврейського Острога

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-02-2017

Покоління мирного єврейського народу вважали український Осторог своєю батьківщиною. Вони вільно народжувалися, жили і вмирали на цій землі, поки руїни Речі Посполитій не поховали під своїми уламками мирний сон синів Ізраїлевих. Новою господинею волинських земель стає східна імперія двоголового орла: відразу ж були введені лінії осілості та закрита друкарня в 1832 році, що все ж не завадило місцевій діаспорі розвиватися і надалі, досягнувши в середині XIX століття чисельності понад одинадцять тисяч.

Перша світова війна і прихід в Росії до влади режиму червоного терору на коротку міжвоєнну мить повернули єврейському народові промінь свободи під прапором Польської республіки, зробивши домінуючим голосом у 62% від загальної кількості жителів міста на березі Вілії при наявності одинадцяти синагог, талмуд-Торри, гімназії, восьми хедерів і трьох власних банків.

Читати далі »

Прокляття і спокута Тайкур

Опубліковано Вікторія Шовчко 06-02-2017

В одвічній як світ боротьбі добра зі злом в усі віки були свої переможці і переможені. Долею перших був порятунок заблукалих душ, а других – спасіння для вічності через випробування небесного покарання, народжуючи легенди та віру в дива.

Середньовічне галасливе та метушливе місто Тайкури в глибинці Волинської землі. Його господарі з роду Кірдеев з друзями привітні, з ворогами – грізні, але до войовничих татарам в них особливе трепетно-шанобливі відношення… Так той ідилії судилося тривати рівно доти , доки в місті і не з’явився обоз з скринями повними злата і дорогоцінних прикрас чи то зібраними як данина, то чи отриманими в якості хабара одним турецьким мурзою.

Читати далі »

Безмовний Ісус

Опубліковано Вікторія Шовчко 24-01-2017

Вже напевно талановитий живописець, малюючи на замовлення князів Сангушків на початку XVIII століття ікону святого Стефана для їх палацу в Славуті, і не здогадувався яка незвичайна доля уготована його творінню і скільки випробувань випаде на його долю, перш ніж він стане справжньою реліквією, яку будуть боготворити за послання небес, за нез’ясованість дива, за унікальність сюжету.

За яких таких причин в XIX столітті полотно загрунтували наново і зобразили Спасителя історія замовчує, але на порозі Першої світової саме з ликом Христа ікона прикрашала палац Романа Даміана, коли 19 жовтня 1917-го збожеволілі від вседозволеності і запаху крові російські солдати 264 запасного полку підбурювані більшовицькими комісарами увірвалися до княжої резиденції в пошуках легкої і багатої здобичі.

Читати далі »

Боже чудо для іудейської громади

Опубліковано Вікторія Шовчко 23-01-2017

1792 рік. Московія як завжди зайнятий своєю улюбленою державною справою – вбивством своїх підданих на черговий східноєвропейської війні заради задоволення своїх амбіцій під прикриттям горезвісного «відновлення історичної справедливості», а простіше кажучи захопленні чужих земель, до яких вона ніколи не мала відношення. Тим більше ситуація підходяща – Річ Посполита вже пережила два розділи федерації і значно ослаблена в військово-економічній сфері.

Улюблене заняття росіян – нападати на слабких. Як бувало не раз жертвами їх атак ставало місцеве мирне населення, а зовсім не військові загони їх захищаючі. Самодурство, як відмінна риса всіх рівнів російського керівництва і їх підопічних, в усі часи з легкістю замінювало московитам рекогносцировку, розвідку та планування, а результат досягався лише чисельністю трупів їх солдатів.

Читати далі »

Жертва великодніх пристрастей

Опубліковано Вікторія Шовчко 22-12-2016

Могутній і найзаможніший рід затятих поборників православної церкви, яким зобов’язана своїм існуванням незліченна кількість каплиць, храмів та монастирів волинської землі як єдиний порятунок і розрада серед жорстокості і несправедливості цього світу з його нескінченними війнами і стражданнями. Князі Острозькі.

Чим прогнівили вони небеса, що Всевишній припинив їх рід по чоловічій лінії і віддав владу в руки Ганні (в католицтві Алоїзі) Ходкевич, що зрадила вірі пращурів – невідомо. Позиції православ’я на підконтрольних Острозьким землях після того сильно похитнулися – в боротьбу за уми і серця за підтримки можновладців вступили численні римські ордени, серед яких єзуїти грали головну роль. Грецька віра вийшла з моди і стала релігією черні. І хоча поступово пристрасті розпалювалися, конфлікт все ж не виходив з економіко-політичної площині.

Читати далі »

Українська столиця моди

Опубліковано Вікторія Шовчко 14-11-2016

Затяжний запаморочливий роман як солодке тягуче вино дурманячий голову все більше і більше затягував в свої заборонені і від того ще більш привабливіші золоті сіті її – палку польську аристократку з роду Ржевуйських – і предмет її зітхань – французького письменника, який пізнав смак першого приголомшливого успіху книги «Психологія шлюбу».

Законний чоловік на дев’ятнадцять років її старше і великі маєтки в Житомирському повіті Волинської губернії на одній чаші вагов і молодий талановитий іноземний літератор без гроша за душею – на інший – не легкий вибір для молодої красуні Евеліни Ганської. Потім все ж нею будуть написані два анонімних листи з різницею в півроку під інтригуючим псевдонімом «Іноземка», після яких відбудеться їхня перша доленосна зустріч у швейцарському Невшателі в 1833-ому.

Читати далі »

Спокутуюча і облагороджуюча праця

Опубліковано Вікторія Шовчко 27-07-2016

В ті часи коли сила віри безмежно володарювала над розумом і серцями обивателів, а всі хвороби і недуги могли зціляться лише силою молитви, в процвітаючий столиці Галичини один за одним з’являлися храми всіх релігій і конфесій, на запрошення міського старости Станіслава Мнішека з благословення архієпископа львівського Яна Прохницького з Перемишля прибутку батьки-реформатори.

Тим більше, що всі умови для щасливого облаштування на новому місці у святих отців були в повному розпорядженні: і підтримка адміністративної та церковної влади, і кошти на будівництво храму, і земельна ділянка під захистом могутніх стін Високого замку. Але ось в останньому-то і полягала величезна проблема…

Читати далі »

Святий грішник

Опубліковано Вікторія Шовчко 12-07-2016

Мирний початок ХХ століття і тихі вулички повітового Житомира обіцяли недавньому випускникові столичної католицької духовної академії Анджею Федуковичу спокійне життя у служінні Всевишньому в стінах величного кафедрального собору святої Софії, куди він був призначений віце-деканом.

Заможний прихід, силами якого поряд з храмом незабаром з’явився витончений представник ренесансу будівлі консисторії, безмірна довіра городян не залежно від їх релігійної приналежності і головна ікона костелу – прекрасний образ Страдженої Божої Матері пензля самого Рафаеля перетворили життя ксьонза в справжній рай на землі. Але Перша світова війна, більшовицький переворот 1917 року і громадянське протистояння в одну мить перевернув його долю разом з мільйонами інших…

Читати далі »

Від руйнування до творення

Опубліковано Вікторія Шовчко 19-06-2016

Неспокійний сімнадцяте сторіччя, коли спустошливі набіги татар раз по раз розоряли бердичівські землі переповнили чашу терпіння їхнього господаря Яна Тишкевича, стало переломним у долі міста на березі річки Гнилоп’ять, коли войовнича душа його сутності була віддана в руки творців.

А почалося все з походу Януша на чолі зібраного ним же війська проти татар в 1627 році. Та тільки результат виявився для ватажка добре озброєних і мотивованих польських загонів більш ніж несподіваним: атака нападників кочівниками не тільки була відбита, а відступаючі війська розгромлено, а й їх полководець потрапив в полон.

Читати далі »

Вища справедливість

Опубліковано Вікторія Шовчко 30-03-2016

Довгоочікувана християнська святиня в центрі кільця п’ятнадцяти могильних курганів язичницьких правителів, яка пройшла разом з селом Кінські Роздори десятиліття російського кріпосного панування, розпад імперії, важкі дні Першої світової, смуту громадянської війни…, щоб бути опорою войовничого духу його жителів в будь-якій ситуації, при будь-яких політичних режимах.

Потім будуть довгі роки протиборства з загальним атеїзмом радянської держави, в якому удача, як маятник, то відвертатиметься від Свято-Преображенської церкви (закриття парафії в 1929 і 1961 роках), то знову являтиме свій світлий лик: повторне відкриття, проведення богослужінь в післявоєнні роки, збереження храмової будівлі…

Читати далі »

Купівля паперу і дров для зігріву

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-02-2016

Одвічна російська “подяка” батогом і в’язницею всім непокірним, незважаючи на чини, заслуги і звання… Найстрашніший сон імперців на чолі з царем Петром – незламний український дух… І полковник Данило Апостол як один із підписантів Коломацьких петицій від 1723 року із проханням про повернення державних прав України. Покарання не змусило себе чекати – два роки (аж до смерті тирана) в’язнем в Петропавлівській фортеці і рік під арештом в Петербурзі.

Але роки ув’язнення не змогли зламати козацьку волю, і прохання від новообраного гетьмана Данила Апостола з проханням про відновлення дії Березневих статей 1654 року, лягло перед Петром II в день його коронації. Ось тільки російський уряд як завжди при своїй слабкості на міжнародній арені (над країною нависла реальна загроза нової війни з Туреччиною) посилив внутрішню політику і значно утиснув автономію і право на самовизначення Лівобережної України.

Читати далі »

Біблія в камені

Опубліковано Вікторія Шовчко 12-02-2016

Білосніжна перлина в самому серці стародавнього міста Лева, крізь стіни якої як живі проступають біблійні сюжети вирізані рукою майстра з непоступливого каменю. Ними захоплено ходять милуватися жителі всієї округи від малого до старого, створюючи перед каплицею справжнісіньке стовпотворіння. Ось тільки, незважаючи на давнє закінчення блискуче виконаної роботи і народне визнання, стоїть вона замкнена на всі замки – немає благословення від католицької церкви у велике життя.

А вся справа в тому, що витончена майбутня родова усипальня Боїмів прибудована до Латинського кафедрального собору, як свідчать чутки, викликала люту заздрість у католицького єпископа, який будував тут же каплицю для себе, та тільки кошти йому не дозволяли змагатися з шедевром архітектурного зодчества у південно-східної стіни. Ось і вирішив його католицьке преосвященство відтягнути час тріумфу суперника будь-якими доступними засобами, з яких в його розпорядженні було лише здійснення обряду освячення храму.

Читати далі »

Два лікаря - дві долі

Опубліковано Вікторія Шовчко 15-10-2015

Один мав свій талант від Бога і лікував стражденних захованими в травах дарами землі, інший – займався пошуком філософського каменю й хімічними дослідами з експериментами на хворих. Одному допомагали сили небесні, інший впав у безодню чорної магії. Один не брав і шеляга за свої праці, інший – жив грошима і славою княжего лікаря.

Ім’я першого — Агапіт Печерський, і був він одним із перших монахів Києво-Печерської лаври, який прийняв постриг з рук ігумена Антонія. Його земна оболонка і нині покоїться в ближніх печерах монастиря під іконою з лаконічною епітафією “Агапіт – лікар безмездний”. Згідно відомостям Києво-Печерського патерика він без заклику приходив до важко хворих з внутрішніми хворобами і зціляв їх трав’яними зіллям і молитвами. Жив аскет в печерах і не брав за свою працю жодної винагороди.

Читати далі »

Зберігач кам'янецької душі

Опубліковано Вікторія Шовчко 08-09-2015

Сила древньої твердині, що охороняє місто у річковій петлі Смотрича, споконвіку охоронялася його храмами і живилась вірою його жителів. Так були а Кам’янці і костели, і кірхи, і синагоги. Але головною святинею-оберегом все ж вважалася дерев’яна замкова православна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, споруджена ще в 1362 році за Коріятовичів на честь визволення цих земель від татаро-монгольського ярма.

Кажуть, що саме цьому храму судилося стати усипальницею двох із них – литовських князів Олександра та Юрія, які своїм переходом у православ’я зміцнили духовну силу кам’янецької фортеці, що роками зберігала її від посягання ненажерливих загарбників.

Читати далі »

Львівський Чорний дол

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-09-2015

Трівожливі часи татарських набігів, що смерчем змітали на своєму шляху все живе і не живе, після яких залишалися лише випалена полита кров’ю земля та тисячі покалічених життів. Сотні років життя українського народу з чорним серпанком загрози навали зі сходу на горизонті…

1695 рік і нові полчища бусурман на підступах до східного оплоту польського королівства. У всіх церквах Львова б’ють набат, чуються тисячі ревних закликів до Всевишнього як останньої надії на порятунок. Не була винятком і церква на північно-західній околиці міста, що зібрала під своє крило всіх своїх безпомічних парафіян. Але гарячі молитви не допомогли, і в самий розпал служби в її стіни увірвалися незліченні полчища кочівників жадаючих наживи і крові.

Читати далі »

Підземні таємниці Кам'янця

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-09-2015

Приховані від людських очей під кам’яними склепіннями в товщі земній ходи були одним з головних фортифікаційних споруд будь-якого середньовічного міста, від яких часом залежали не тільки військова удача, а й тисячі життів мирних городян. У їхньому роззявленій чорнотій утробі народжувалися таємні змови, замишлялися великі злодійства, а іноді вирішувалися долі цілих держав.

Кам’янець-Подільський, не дивлячись на своє самою природою створене унікальне укріплене місце розташування в петлі Смотрича під надійним захистом стрімких скель Подільських Товтр, проте мало відрізнявся від загальноєвропейської практики спорудження міст. Недра плато його старої частини суцільно поцятковані сотнями великих і маленьких тунелів розташованих практично на трьох підземних рівнях, хоча історія і зберігає відомості на межі вигадки і правди лише про більш значущі з них.

Читати далі »

Вкрадена слава

Опубліковано Вікторія Шовчко 20-08-2015

Задовго до жахливих десятиліть червоного терору з його мільйонами безвинно закатованих у шаленому бажанні наживи будь-якою ціною… У ті часи, коли сильну державу неможливо було уявити без релігійної складової, яку через сторіччя в пориві атеїстичного завзяття з коренем виривали з народу смертями служителів культу адепти країни рад… на пізналі мир галицькі землі на початку XVIII століть вперше ступила нога комуністів.

Ось тільки це були не ті божевільні фанатики, котрі граючись блюзнірськи руйнували все на своєму шляху від безмовних архітектурних свідків минулого і зберігачів вселенської мудрості на сторінках паперових фоліантів до людських доль і поколінь народжених під зіркою волелюбних націй. Творення, самозречення і життя на славу Господа були девізом тих, хто взявся за опіку замкового костелу Бережан, що вже почав руйнуватися.

Читати далі »

Артерії середньовіччя

Опубліковано Вікторія Шовчко 07-10-2014

Війни, набіги, міжусобні війни як невід’ємні складові повсякденності середньовіччя ставила питання безпеки одним з перших на порядку денному при будівництві суспільно важливих споруд культового чи оборонної призначення та житлових приміщень. Так під містами народжувалися їх примарні двійники, загублені в сутінках підземелля зі своїми вулицями, будинками, складами і навіть каплицями.

Минули сторіччя, по землі Європи прокотився руйнівний смерч двох світових воєн ХХ століття, але сліди таємного середньовічного кременецького життя ні-ні та й нагадають про себе: то невгамовне студентське братство, досліджуючи потаємні куточки рідної Альма-матер, наткнеться на величезні кімнати, що розташовувалися орієнтовно під площею між собором і ліцеєм (1887); то відновні роботи принесуть районному відділенню МВС головний біль у вигляді тіл несподівано виявлених прямо перед центральним входом до його будівлі (1960-ті); то в ході будівельних робіт по спорудженню розважального закладу (де нині розташовується лютеранська церква) екскаватор (1970-ті) або кінь в районі автобусної стоянки поруч з замком (1991) проваляться крізь землю; то газівники зіткнуться з несподіваною перешкодою при виконанні робіт на вулиці Базарній (1999).

Читати далі »

Могутність віри

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-08-2014

Літо 1673 року. Невизнані сеймом умови Бучацького мирного договору. І черговий виток польсько-турецької війни за володіння землями Правобережної України, в згарище якої палають міста та села Речі Посполитої. Простори полів і степів залиті кров’ю полеглих захисників рідної землі. Смерч турецького війська руйнує все на своєму шляху, не шкодуючи ні старих, ні малих.

Тернопіль, як і багато століть поспіль, в якості одного з прикордонних форпостів Польського королівства знову потрапляє під потужний удар османського війська. А ні могутня велич міських стін, ні глибокі води озера, ні відчайдушний опір городян не можуть зломить натиску безжального ворога. Порятунку немає, і залишається лише одна надія на чудо…

Читати далі »

Чудові діяння Богоматері

Опубліковано Вікторія Шовчко 25-03-2013

Півострів з його оксамитовим покривалом яйли, сталевими піками гір і прозорою блакиттю набігаючих на берег хвиль з білими баранчиками на гребені повинен був стати раєм на землі, а ведений рукою злої долі на століття перетворився на арену воєн, поневолення, зрадництва в боротьбі за благодатний край.

Релігійні ж вірування, як основний стимул для підпорядкування та управління народами, широко використовувався з давніх часів, щоб досягти намічених государями цілей і обгрунтувати утиски інших народів. Крим же став мініатюрним відокремленим загубленим в чорноморських водах майданчиком, де роками розігрувалися сцени військових і політичних битв з релігійним підтекстом. Тому тим чи іншим подіям, пов‘язаним з віруваннями надавався майже містичний зміст, а реальний ворог перетворювався на міфічне уподібнення, щоб жити у віках.

Читати далі »

Під ім'ям айви

Опубліковано Вікторія Шовчко 11-11-2012

Релігійні настрої іноді заводять людську фантазію настільки далеко, що лише володіючи понад креативним розумом можна відстежити ланцюг хитросплетінь її висновків та вчинків. Хоча не будь їх, людство втратило б, а вірніше ніколи не побачило б, незліченної кількості храмових пам’яток архітектури, які й понині служать кращою прикрасою грішної планети під назвою Земля.

Так вірменська діаспора Львова напевно так і залишилася б без однієї з найпрекрасніших своїх складових – кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії, якби не релігійні сподівання і помисли одного з її парафіян – Юрія Івашковича, який мав славу найбагатшого купця міста того часу.

Читати далі »

Кому стіна, кому почесне місце під храмом

Опубліковано Вікторія Шовчко 28-03-2012

Покоїться в храмових стінах – чи це не велика честь, якої удостоювалися лише самі знатні й імениті громадяни міста, що мали незаперечні заслуги перед церквою?

У загальній складності при розкопках на території Свято-Успенського собору Полтави було виявлено дев‘яносто індивідуальних та колективних поховань, а також сім кам‘яних склепів. Згідно з дослідженнями почесні громадяни були поховані безпосередньо під храмом, а священнослужителі його – навколо своєї обителі.

Читати далі »

Три мішечка від Миколи

Опубліковано Вікторія Шовчко 16-12-2011

Свята Києво-Печерська Лавра відчинила свої двері для дітвори – з 15 по 19 грудня святий Миколай через своїх посланців на землі приймає заявки на здійснення бажань (десять щасливчиків отримувати їх вже 19 числа). Крім того 16 та 19 грудня о 15-00, а 17 і 18 – 12-00 молоді відвідувачі ярмарку “Три мішечки від Миколая” зможуть взяти участь у підготовці подарунків для пернатих братів наших менших – відбудуться майстер-класи з виготовлення годівниць для пташок.

А на Соборній площі запалила свої вогні Новорічна ялинка, внісши елемент свята в сіру буденність міського життя. Якщо врахувати, що на благодійному ярмарку можна буде придбати всі атрибути Різдвяно-Новорічних канікул: пряники і мед, цукерки та бублики, свічки та ікони, одяг і ляльок ручної роботи, то й зовсім відчуття наближення дива посилюється, ведучи за собою в світ мрій.

Читати далі »

Українські чудеса

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-12-2011

Хто не знає про знамениті сім (магічне число для Стародавньої Греції) Чудес Світу – рукотворних витворах вищої (за мірками древньої Ойкумени) інженерної і технічної думки?

І хоча цей список спочатку складався з трьох об‘єктів – за версією Геродота (тунельний акведук, храм покровительки шлюбу Гери і портова дамба), але число Аполлона взяло своє, і список був розширений і видозмінений спочатку Антипатром з Сидону, а пізніше Філоном Олександрійським до нинішнього класичного. У ньому Олександрійський маяк і Колос Родоський, Галікарнаський мавзолей і ефесський храм Артеміди, висячі сади Семіраміди і статуя Зевса олімпійського, що давно канули в Лету, сусідять з непідвладним часу останнім земним притулком Хеопса.

Читати далі »

Арка тріумфу бажань

Опубліковано Вікторія Шовчко 28-11-2011

Є в Кам‘янці місце, яке розділяє світ суєтного життя і світ божого благословення, зведене до приїзду останнього польського короля, де виконуються заповітні бажання.

Все почалося з дочки коменданта Кам‘янець-Подільської фортеці, наступним був син прем‘єр міністра Польщі, потім уже в могутність тріумфальної арки Петропаловского собору , під пильним оком святого Яна і його свити з чотирьох ангелів, увірували українські політики – двічі перед виборами, кажуть, тут був третій президент України Леонід Кучма, та і його приймач на посаді не оминув своєю увагою це місце.

Читати далі »

Малиновий дзвін турецьких гармат

Опубліковано Вікторія Шовчко 22-11-2011

Химерні переплетення подій і фактів історії. Часом доля окремих історичних об‘єктів або предметів відображає цілі епохи і долі народів. Зокрема, церковні дзвони – як один із символів християнської віри – були якраз такими німими свідками історичних подій. Саме вони першими потрапляли під удар завойовників іншого віросповідання, та й життя їм, часом, давали трофеї, захоплені у мусульман.

Так за підсумками вдалого взяття військами Богдана Хмельницького 31 липня 1695 турецької Дівочої фортеці (Кизикермен) в Північному Причорномор‘ї третій ярус дзвіниці Успенського собору Полтави прикрасив дзвін, відлитий із захоплених в цьому бою ворожих гармат. Дзвін отримав ім‘я за назвою полеглого міста – “Кизикермен”.

Читати далі »

І грішник, і праведник

Опубліковано Вікторія Шовчко 18-11-2011

Тридцять вісім років уродженець Курська Іван Крюков жив, любив, ростив дітей. Він навіть організував досить успішний бізнес: спочатку кахельну майстерню, а потім два постоялих двори і трактир, що свідчить про чималу енергійність та підприємливість цього вихідця з бідноти.

Смерть близьких людей – дружини та батьків – змінює його життя раз і назавжди, повертаючи, досі цілком пересічного обивателя, обличчям до Бога.

Читати далі »

Обдарували по-гетьманськи

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-11-2011

Переяславу судилося купатися в монаршій милості, доки політичні цілі збігалися з релігійними, але рукотворна пам’ять про неї пережила і самих правителів, і зміни політичного курсу на діаметрально протилежний, і заборона на православ’я.

Перший дар гетьмана Війська Запорізького Лівобережної України Івана Степановича Мазепи місту, в якому було прийнято доленосне для українського народу рішення (Переяславський договір) – Вознесенський собор, вартістю триста тисяч золотом, зараз служить яблуком розбрату між Київським і Московським патріархатами Української православної церкви.

Читати далі »

Загадка іудеїв Гусятина

Опубліковано Вікторія Шовчко 14-10-2011

Національний склад міста – це завжди окрема графа у перепесі населення, втім як і віросповідання, що обумовлено необхідністю кращого розуміння можновладцями потреб окремих груп населення (а, найчастіше, і способів маніпулювання) виходячи з цих статей. Але, часом, в історії зустрічаються цікаві загадки, пов’язані з національно-конфесійним складом того або іншого міста.

Так в Гусятині станом на 1765 рік проживало 1144 іудея, а через двадцять років – лише 31, і це при тому що ні в Польщі, ні в Австрії, яким він належав на той час, не було гонінь на синів ізраїлевих. Може цей цікавий факт пов’язаний з першим розділом Речі Посполитої, коли демаркаційний кордон пройшов крізь місто, розділивши його на польську і австрійську частини, і при другому вищезгаданому перепесу була врахована тільки частина населення Гусятина (причому з меншим чисельним іудейським населенням)?

Читати далі »

"Король" пішов, хай живе "король"

Опубліковано Вікторія Шовчко 22-09-2011

Влада у Києві змінилася, але нічого не змінилося.

Старий Київ знищується з тією ж швидкістю, що і раніше, з тією лише різницею, що дорога столична земля раніше призначалася для одних бізнесменів від влади, а зараз дістанеться іншим.

Читати далі »

Вісім храмів ЮНЕСКО

Опубліковано Вікторія Шовчко 20-09-2011

Як ні багата Україна природними і рукотворними пам’ятками, але доля їх надана волі випадку: якимось пощастило більше – і ентузіасти збирають, випрошують і вимолюють кошти на їх реставрацію та утримання, якимось менше – вони старіють під невблаганною рукою Часу і людської жорстокості. А якимось й зовсім пощастило потрапити до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (правда на поточний момент таких об’єктів всього п’ять).

Перелік українських пам’яток нескінченно довгий, от тільки поповнювати свій список міжнародна організація ними не поспішає. Адже, для початку, фінансування претендентів на високе звання Всесвітньої спадщини повинна фінансувати держава, якій вони належить.

Читати далі »

Києво-Печерська Лавра отримала свій музей

Опубліковано Вікторія Шовчко 05-09-2011

Нарешті один з найбільш знаменитих пам‘ятників Україні отримав право на розкриття таємниці своєї історії. Адже православні святині строго зберігають таємницю чернечого життя, і заглянути в цей потаємний світ непосвяченим практично неможливо.

Але з 2-го вересня цього року в двадцяти залах Музею історії Києво-Печерської Лаври можна буде не тільки відчути приховану від мирських очей атмосферу чернечого життя у відтворених інтер‘єрах келій різних епох, а й на власні очі побачити більше дев‘ятисот раритетних експонатів, що складаються з церковного начиння і ікон, чернечого одягу і предметів побуту, що датуються від Х століття.

Читати далі »

Софія вмирає

Опубліковано Вікторія Шовчко 02-06-2011

Перший український пам‘ятник включений до списку пам‘яток світової спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор у Києві, який пережив на своєму 900-літньому віку не мало бур і негод, твердою рукою сучасних київських чиновників легко списаний з рахунків.

Саме завдяки їм буферна зона навколо пам‘ятника слов‘янського зодчества була хаотично забудована, що призвело до підняття грунтових вод під собором, де від вологості і осідання вже почали руйнуватися фрески початку ХІ століття.

Читати далі »

У допомозі відмовлено

Опубліковано Вікторія Шовчко 31-08-2010

У зв’язку з недбалим ставленням київської влади до своїх обов’язків зі збереження культурних пам’яток міста, ЮНЕСКО відмовив Андріївської та Кирилівської церквам в статусі пам’ятників світової культурної спадщини.

Таке рішення було прийнято фондом після того, як київська міська адміністрація поставила під загрозу існування іншого пам’ятника, включеного до реєстру фонду – Софії Київської. Нагадаємо, що цей пам’ятник архітектури почав поступово руйнуватися після просідання грунту в результаті зведення в буферній зоні собору елітних житлових будинків.

Читати далі »

1000-річчя Софії

Опубліковано Вікторія Шовчко 10-08-2010

Софійський собор у Києві, включений до списку пам‘яток світової спадщини ЮНЕСКО, відсвяткує своє тисячолітні відповідно своєму становищу.

Для цього Президент України своїм указом постановив Кабінету Міністрів за сприяння Київської міської адміністрації та Національної академії наук провести:

  • Ремонтно-відновлювальні роботи внутрішніх і весняних фасадів собору;
  • Видати друковану продукцію про архітектуру, графіку та історії собору;
  • Організувати карбування пам‘ятної монети;
  • В навчальних закладах провести лекції про значення храму для духовного формування України.

Читати далі »

Софія врятована

Опубліковано Вікторія Шовчко 01-08-2010

Нарешті Київська мерія згадала про свої обов‘язки зберігача історичних пам‘яток столиці України. Зокрема було екстрено зупинено хаотична забудова території біля Софії Київської – пам‘ятника Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ця знаменна подія відбулася завдяки втручанню цієї організації в варварське ставлення влади до одного з найпрекрасніших пам‘ятників архітектури України.

Читати далі »

Тяжке становище Києво-Печерської Лаври закінчується?

Опубліковано Вікторія Шовчко 25-07-2010

Після передачі Київрадою комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в державну власність, Кабінет міністрів України виділив 15 з половиною мільйонів гривень на ліквідацію наслідків зсувів.

Тяжке становище пам’ятника архітектури XVII століття були викликані несприятливими погодними умовами взимку 2010 року в поєднанні з наслідками хаотичною забудовою прилеглих територій, через які значно підвищився рівень грунтових вод.

Читати далі »