Василь Яворський (1870 - 1919) — старшина Дієвої армії УНР, начальник контррозвідки 3-ої Залізної дивізії.
Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище за 2‑м розрядом (1896), після чого вийшов у чині підпоручика до 70‑го піхотного Ризького полку.
15 липня 1902 року перевівся до Окремого корпусу прикордонної сторожі. Брав участь у Російсько‑японській війні, згодом служив у 24‑й Скулянській бригаді прикордонної охорони.
У 1914 році потрапив до німецького полону. Останнє звання у російській армії — ротмістр.
У 1917 році, перебуваючи в німецькому полоні, був одним з активних членів українського гуртка в офіцерському таборі Ган‑Мюнден. На початку 1918 року став одним із організаторів 1‑ї Української (Синьожупанної) дивізії.
З 18 лютого 1918 року відповідав у таборі Ган‑Мюнден за набір старшинського складу для 2‑ї та планованої 3‑ї Українських дивізій військ Центральної Ради.
Станом на 16 серпня 1919 року — начальник контррозвідки 3‑ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР.
На початку Першого Зимового походу захворів на тиф і помер дорогою до вінницької лікарні.
