Никифор Гірняк (1882 - 1962) — український вчитель, публіцист, отаман (майор), командант Коша УСС. Після війни працював вчителем,директором гімназії в Тернополі. Діяч «Просвіти», «Пласту», член НТШ, видавав у Тернополі часопис «Громадянин».
Народився 23 липня 1885 року в містечку Струсів (Теребовлянського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро‑Угорщина, нині Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна).
Закінчив Коломийську гімназію, навчався в університетах Львова і Відня. Здобув ступінь доктора філософії. Учитель гімназії імені Володимира Великого у Рогатині, активний учасник стрілецького руху.
Як офіцер запасу австрійського війська у серпні 1914 р. був призначений до Легіону УСС командантом сотні. 1 лютого 1915 року віденська сотня Українських Січових Стрільців під командою сотника Гірняка урочисто склала присягу в присутності президента Головної Української Ради Костя Левицького. Протягом 1915—1918 рр. займав посаду команданта Коша УСС, мав ранг булавного отамана. Активний учасник Листопадового повстання та українсько‑польської війни 1918—1919 рр. В 1918 р. — командант Тернопільської військової комендатури. На початку 1919 р. брав участь у різних військових урядах і комісіях, згодом працював у Військовому секретаріаті ЗУНР у Станіславові. Влітку 1919 р. призначений командантом військових справ уряду УНР у Кам’янці‑Подільському. Брав участь в організації Червоної УГА. Застерігав Володимира Затонського, вороже налаштованого до старшинського складу ЧУГА від спроб вбити клин між ними та рядовими вояками.
Після війни працював учителем, а згодом директором гімназії в Тернополі. Брав участь у діяльності місцевої «Просвіти», «Пласту», видавництв та інших культурних товариств «Громадянин». Очолював кілька громадських організацій, був активним членом НТШ.
1929 року призначений Головною управою товариства «Рідна Школа» директором українського ліцею в Тернополі. Однак Кураторія заборонила йому як бути директором, так і викладати після доносу в поліцію.
В 1949 році емігрував до США де заснував і очолив Братство УСС. Заснував українську школу і працював її директором, був діяльним у "Пласті", заснував видавничий кооператив "Червона калина". Опублікував ряд статей з історії Визвольних змагань.
Помер 4 березня 1962 року в м. Кліфтон, похований у Філадельфії.
