Петро Іванович Калнишевський — останній кошовий Запорозької Січі. Після розгрому Запорізької Січи стотисячним військом Петра Текелія за наказом Катерини II, його разом із козацькою старшиною заарештовано і на пропозицію Потьомкіна довічно заслано до Соловецького (наказ 25 червня 1776 року).
Калнишевського під арештом доставлено в липні 1776 на місце утримання, де його постійно тримали під вартою солдат. У 1792 році Петро Калнишевський переведений в одинарну в'язницю біля Поварні. Просидівши в тюрмі такий довгий час, він здичавів, став похмурий і втратив зір; в нього, як у звіра, виросли великі нігті, довга борода і весь одяг на ньому, каптан з ґудзиками, розпався на лахміття і звалювався з плечей.
Помер ченцем Соловецького монастиру на 113 році життя 12 листопада 1803 року. Канонізований УПЦ КП в 2008 році.
Художник Н. Павлусенко
