Яків Григорович Куценко — український важкоатлет та тренер.
Штангою його зацікавив чемпіон УРСР Донськой Олександр Ілліч — у спортклубі «Харчосмак». Потім тренувався в Київському товаристві «Локомотив».
1936 року на чемпіонаті УРСР в Ірміно здобув першу перемогу. Після переходу у важку вагу через рік на чемпіонаті України в Києві показує в сумі 363 кг, а ще за місяць дебютує на чемпіонаті СРСР у Тбілісі, здобувши першу золоту медаль.
Загалом в реєстрі надбання Куценко одинадцять титулів чемпіон УРСР (перший подолав 400-кілограмовий рубіж у триборстві), чотирнадцять - чемпіон СРСР, срібна медаль у важкій вазі на чемпіонаті Європи. На його рахунку 29 рекордів УРСР, 53 рекорди СРСР, 3 світових рекорди. Був прапороносцем збірної СРСР на церемонії відкриття Олімпіади 1952 року на стадіоні «Олімпійський» у Гельсінкі.
На протязі 1954—1963 років — головний тренер збірної СРСР з важкої атлетики. Тренував Цезаря Весловуцького.
