Слава про стародавнє місто під заступництвом бога торгівлі Гермеса, магнатського роду Тишкевичів та ордену кармелітів босих давно переступила межі держави і зробила його майже легендою вписаною золотими літерами в історію України, Литви, Польщі. Місто ченців в бойових обладунках, оплот армії Максима Кривоноса, місце знаменитої зустрічі між Іваном Мазепою та Семеном Палієм...
Після всіх цих відомостей уява малювала суворі могутні стіни і католицькі хрести у выдзкркалены похмурих вод річки Гнилоп'ять, які немов застигли в часі щоб свідчити нащадкам про достеменність фактів, подій, персон, котрі колись творили долю Східної Європи.
Та тільки спекотне літнє сонце перетворило похмуру картину Середньовіччя на витончені історичні силуети вписані в сучасність: на пагорбі над річкою на зеленому оксамиті проглядали гострі шпилі білосніжного Маріїнського костелу, а будівлі червоної цегли монастиря зовсім не віддавали войовничої холодністю. Так що знаменитий, подарований Янушем Тишкевич босим кармелітам замок, хоч і мічений безжальним Хроносом, вабив і заворожував. Обійшовши його по периметру, на скільки дозволяв рельєф, зайвий раз переконуєшся, що споглядання останнього очевидця появи на гербі Бердичева бойової сокири варто всіх подоланих кілометрів шляху.
Але дорога кличе далі - туди, де бурлить життя і чується голос сучасного міста. Це зовсім поруч - лише два квартали пройди.
Вулиця Європейська - сплетені в тугий клубок пам'ятками архітектури різних епох минуле і сьогодення, вигадка і реальність під закличні окрики торговця найсмачнішим морозивом і яскраві фарби вивісок сучасних магазинів. Якщо побував тут, то відчув бердичівську душу: мінімалізм центрального універмагу, витончене необароко собору святого Миколая, сталінський ампір і конструктивізм житлових будівель, бароко костьолу святої Варвари, еклектика клубу "Чикаго"...
Останній - це взагалі окрема історія. Ну де ще у нас на центральній міській вулиці зустрінеш шматочок Америки, що виривається крізь цегляну кладку старовинної будівлі у вереску автомобільних гальм і блиску підсліпуватих фар гангстерського автомобіля 1930-х, з якого ось-ось на всьому ходу вискочить хлопець в лакових черевиках і хвацько зсунутому капелюсі з Томмі-ганом у році, щоб з посмішкою на обличчі ще раз переступити закон.
Так що Бердичів вразив і здивував, щоб назавжди залишитися в пам'яті з надією на ще одну зустріч.
