Історія
Звичайна невелика річечка яких чимало зустрічається на українських просторах зовсім би загубилася на просторах історичних літописів, якби на її берегах ще в пору раннього середньовіччя не розпочали розгоратися драматичні війни за володіння цими родючими, багатими дичиною берегами.
Хоча, мирне співіснування людини і природи, зазначене глиняними черепками, кремнієвими наконечниками і кам’яними топорищем знайденими біля село Троянів, почалося на берегах Гліноп’яті ще в добу неоліту (III тисячолітті до н.е.).
На цій землі залишать свої сліди представники трипільської та черняхівської культур, скіфи пройдуть своїм незліченними добре організованими полчищами і стародавні слов’яни зведуть свої перші поселення. Про те наскільки заселена з давніх-давен була ця земля красномовно свідчать знайдені артефакти трьох тисячоліть, знайдені на річкових її берегах в районі прибережних сіл (Кикишівка, Бистрик, Слободища, Троянів). А скільки з них ще не відкрито світу або втрачено в ході сільськогосподарської діяльності людини назавжди…
Потім прийде час «цивілізованого» суспільства і води Глінопяті стануть багряними від кровопролитних воєн середньовіччя. Чого варта лише доленосна Слободищенська битва 1660 року, коли фактично було знищено грізне військо Московії, Україна назавжди втратила статус Великого князівства Руського, а Польща отримала ці землі на правах автономії.
Київська Русь, Велике князівство Литовське, Річ Посполита, Російська імперія, Радянська держава – трофейні житомирські землі неодноразово змінювали своє підданство в наслідок військових дій чи-то хитрих політичних інтриг. Вічні як сама земля води річки пережили розквіт і занепад не однієї імперії, щоб нарешті на зорі нового третього тисячоліття в 1991-он знову повернуться в ніжні материнські обійми незалежної України.
Архітектура
Майже стокілометровий звивистий свій шлях на північ в лоно Тетерева його права притока – річка Гнилоп’ять – долає серед красот гнейсових та гранітних оголень, хоча в основному заплава заболочена на три кілометри вглиб суші. При цьому її русло прикрашає десяток рукотворних ставків, зведених людиною в господарських та фортифікаційних цілях.
Досить велику ширину її русла, яка досягає двадцяти метрів при нахилі 1,1м/км, забезпечую п’ять основних приток (Вовчиця, Гнілопятка, Клітенка, П’ятка, Терехівка), а басейн, що знаходиться у Вінницькій і Житомирській областях, охоплює досить велику площу в 1312км².
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Винницька / Житомирська обл.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М21 (Е583) (Житомир – Бердичів – Вінниця – Могилів-Подільський). По місту вулицями Житомирською або Волочаївською – Вінницькою до річки.
Міжміським транспортом з Житомира до Бердичіва, а потім громадським транспортом, який прямує у напрямку Загребелля / Качанівки до греблі на Гнилоп’яті біля монастиря Босих Кармелітів.