Історія
Вид з вершини Володимирської гірки в Києві
Відлік своєї історії в якості міського парку Володимирська гірка починає з 40-х років ХІХ століття, коли міською адміністрацією було прийнято рішення про облаштування для проведення культурного дозвілля городян схилу Дніпра площею майже в п’ятнадцять гектар в самому центрі Києва біля Михайлівського Золотоверхого собору (по імені якого, до речі сказати, вона раніше і називалася Михайлівською).
Для реалізації проекту парку знадобилося довгих десять років, що було пов’язано, в першу чергу, зі складністю створення трьохтерасової розбивки досить крутого схилу з високим рівнем грунтових вод.
Після відкриття же пам’ятника хрестителю Русі Володимиру Святославовичу (960 – 1015) на середній терасі в 1853 році за парком остаточно закріплюється його нинішня історичня назва, а ще через сорок років для більшого ефекту хрест в руках великого князя осяявся (завдяки ламповому підсвічуванню) яскравим світлом, що прорізає нічну імлу.
Захоплення від споглядання Дніпра і навколишнього пейзажу з висоти Володимирської гірки подарував парку (1898 рік) ще одну пам’ятку – кокоревську ажурну альтанку, яка була споруджена на кошти російського мецената Василя Олександровича Кокорева (1817 – 1889) у найвищій точці ландшафту.
Середній ярус Володимирської гірки в Києві
Однак крім релігійного виховання і функції організації дозвілля міський парк на крутому київському схилі Дніпра повинен був виконувати важливу транспортну роль в житті Києва, про що міська адміністрація не забула, реалізувавши у 1900 році проект зі спорудження фунікулера з’єднавши верхню і нижню тераси.
На початку ХХ століття неподалік від статуї Володимира Святого з’являється ще один об’єкт, покликаний нагадати про християнські цінності жителям і гостям Києва – круглий дерев’яний павільйон панорами “Голгофа”.
Останнє нагадування про початковий назві Володимирської гірки в рамках боротьби з релігійною залежністю населення зникло в 1935 році – влада знищила Михайлівський собор.
Нині парк на Володимирській гірці поступово реставрується, а його пам’ятники відновлюються і приводяться у відповідність з первинними задумами авторів: у 1996 році було прийнято та успішно виконано рішення про відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, кокоревська альтанка знову набула колишньої ажур кованих завитків, а фунікулер повільно розкриває привабливу перспективу Дніпра…
Пам’ятки
Нижній ярус Володимирської гірки в Києві
Крізь зелень верхньої тераси Володимирської гірки, затьмарюючи сонце, блищать маківки відновленого Михайлівського Золотоверхого собору, що парить у височині над Дніпровськими хвилями. А у вікні густих заростей поруч в’ється ажур кокоревської альтанки, де прохолодно і тихо навіть у самий жаркий робочий полудень.
І хрест Володимира Святого, простягнений над всією православною землею, з високого п’єдесталу середнього ярусу парку дарує благословення і надію на краще, а сам князь пильно дивиться на працю своїх рук в надії, що його заповіти будуть виконані.
Неспішний хід фунікулера ж полегшить підйом на гребінь київського пагорба, по дорозі повільно відкриваючи перспективи чудесних видів Подолу і Труханова острова, Дарниці і Дніпра, де й небо, і зелень, і води злилися в єдиний гімн Творцю.
Додаткова інформація
Розташований парк “Володимирська гірка” в Києві на правому березі Дніпра над річковим вокзалом поруч з Хрещатовим парком.
Посилання
- Легенди. Магніти Заратустра
Як дістатися
Автотранспортом по Набережному шосе до Боричевого узвозу / по Хрещатику, який переходить у Володимирський узвіз, що оперізує парк “Володимирська гірка”.
Громадським транспортом на метро до станції “Парк” Володимирська гірка “”, або метро “Поштова площа”; маршрутним таксі до Владіміского спуску.