Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Домініканський монастир святого Миколая у Кам'янець-Подільському

Історія

Вівтар костьолу Домініканського монастиря святого Миколая Кам'янець-Подільського Вівтар костьолу Домініканського монастиря Кам'янець-Подільського

1362 стає поворотним у долі Поділля – після перемоги великого князя литовського Ольгерда (1296 – 1377) при Синіх Водах над об’єднаним військом татаро-монгольських ханів подільських (Кутлубуга, Хаджибея і Дмитра), в Кам’янецьку землю приходить новий уклад життя. Однією з невід’ємних домінуючих складових цього світу звичайно була релігія – католицизм.

Недарма вже через тринадцять років після завоювання (1375 рік) земель між Дністром і Південним Бугом папа римський Григорій XI (1329 – 1378) проголошує про створення Подільського єпископату з центром у Кам’янці. А ще через три роки в католицьких документах фігурує перша згадка про Домініканському монастирі з костелом святого Миколая в петлі річки Смотрич.

Чи не простоявши і півстоліття дерев’яна будівля костелу згоріла до тла у 1420 році. Але незабаром святиня почала своє відродження – в центрі Кам’янець-Подільського побачив світло кам’яний храм на честь святого Миколая. Не змусили себе чекати і споруди монастиря – одноповерхова дерев’яна будівля келій.

Дзвіниця Домініканського монастиря святого Миколая Кам'янець-Подільського Дзвіниця Домініканського монастиря Кам'янець-Подільського

Розквіт католицької святині в самому серці Кам’янець-Подільського починається на рубежі XVIXVII століть з масштабного будівництва і в першу чергу зовнішнього вигляду костьолу святого Миколая – до середнього нефу якого були добудовані три каплиці. Крім того монастир отримує кам’яну келійну будівлю замість дерев’яної.

Протягом нетривалого турецького панування (1672 – 1699) комплексу Домініканського монастиря (не дивлячись на переобладнання в мечеть) практично не торкнулися архітектурні зміни пов’язані зі зміною віросповідання, якщо не брати до уваги установку на його території фонтану, мінбару (кафедри для читання п’ятничної проповіді) і надгробного пам’ятника дочки одного з османських високопосадових чиновників.

Для усунення всіх слідів мусульманського перебування в стінах християнських святині було розпочато масштабні будівельні роботи під керівництвом Яна де Вітте (1716 – 1785) за фінансової підтримки роду Потоцьких, які змінили як зовнішній (надбудований другий ярус келій, будівлі з’єднані в єдиний комплекс), так і внутрішній вигляд (в інтер’єр привнесені барокові елементи, перебудована дзвіниця) вже існуючих будівель комплексу Кам’янець-Подільського Домініканського монастиря.

Північна каплиця Домініканського монастиря святого Миколая у Кам'янець-Подільському Північна каплиця Домініканського монастиря у Кам'янець-Подільському

Відразу ж після переходу Правобережної України під владу Російської імперії в 1793 році, імператриця Катерина II (1729 – 1796) підписала указ про створення Подільського єпископату православної церкви, що неминуче призвело до падіння авторитету католицизму і, як наслідок, занепаду його церков і конфесій. Для домініканського монастиря святого Миколая ці події стали фатальними – його діяльність як храму Божого зійшла нанівець; почався етап занепаду, пов’язаний з швидкою зміною власником – світських організацій. Семінарія, художня школа, музей, публічна бібліотека, притулок – лише неповний їх перелік за якихось сімдесят з невеликим років перед Першою світовою (1914 – 1918).

Офіційне ж визнання комплексу кам’янецького монастиря з костелом святого Миколая в якості пам’ятника архітектури республіканського значення сталося лише після Другої світової (1939 – 1945). Саме тоді почали виділятися кошти на реставрацію сильно пошкодженого в ході бойових дій храму, а його приміщення були віддані в розпорядження історичного архіву.

Звід центрального нефа Домініканського костелу святого Миколая в Кам'янець-Подільському Звід центрального нефа Домініканського костелу в Кам'янець-Подільському

До кінця сімдесятих років ХХ століття оновлений Домініканський храмовий комплекс знову засяяв усіма гранями своєї колишньої краси, коли дзвіницю костелу увінчав мідний купол, а західний монастирський корпус отримав нове вбрання.

Але і це був не кінець черги сумних подій, що переслідують католицьку святиню в самому серці старого Кам’янця – у 1994 році в вогні згарища повністю була знищена покрівля відреставрованої дзвіниці.

Лише в 1998 році в стінах комплексу колишнього Домініканського монастиря знов запанували служителі Бога – власниками храму стає католицький орден отців-Паулінів, які по крихтах відновлюють храм: оновлені внутрішні інтер’єри придбали минулу розкіш, а купол знову став грати сонячними зайчиками всіх відтінків міді.

Архітектура

Келійний корпус Домініканського монастиря святого Миколая у Кам'янець-Подільському Келійний корпус Домініканського монастиря у Кам'янець-Подільському

Архітектура комплексу Домініканського монастиря святого Миколая у Кам’янці-Подільському формувалася протягом трьох століть (з XV по XVIII), кожен з яких диктував творцям свої правила і канони модного стилю. Бароко і ренесанс, готика і класицизм тісно переплетені в кожному елементі цієї католицької перлини серця петлі Смотрича.

Костел святого Миколая (XV) – домінанта і найстаріша частина монастирського комплексу являє собою тринефний храм, середній з яких завершується подовженим триграннозамкненим пресвітером з напівциркульним склепінням. Кожен з нефів перекритий хрестовими склепіннями на пружних арках. Внутрішнє оздоблення божої обителі прикрашає рокайлевая ліпнина, картуші та каннелировані пілястри, входи ж у каплиці відтінені глухим двоколонним портиком коринфського ордера з трикутним фронтоном.

До середнього нефу кам’янецького домініканського костелу примикають три каплиці (1596, 1618, 1628), дві з яких (північна і південна) – купольні з внутрішнім декором з стукковой ренесансної ліплення і ліхтарним (ліхтарі високі, круглі в підставі) освітленням. Відмінною рисою південної каплиці служить членування високим ренесансним різьбленим фризом фасад з люнетів, а північної – розчленований тричетвертними колонами на консолях купольний барабан.

Пілява і фігури святих на головному фасаді дзвіниці Домініканського монастиря Кам'янець-Подільського Пілява і фігури святих Домініканського монастиря Кам'янець-Подільського

Багатоярусна дзвіниця (XV) з триярусною обробкою фасаду (перший – доричний ордер, другий – іонічний, третій – композитний), перебудована у XVIII, придбала барокові риси під керівництвом Яна де Вітте при реконструкції, що фінансувалася родом Потоцьких, про що яскраво свідчить родовий герб Пілява над головним входом. Збережені до наших днів антаблемент з карнизом і трикутний фронтон, балюстрада з вазонами і скульптурні зображення святих зайвий раз підкреслюють вишуканість симбіозу часів.

Спочатку кам’яний келійний комплекс (1596) Домініканського монастиря святого Миколи був закладений як одноповерхова п-образна будівля з трапезною, що примикає зі сходу, але під час великої реконструкції середини XVIII придбала другий поверх і замкнутість простору в єдиний периметр. Внутрішній інтер’єр, який не відрізняється вишуканістю, створений за коридорною схемою з одностороннім розташуванням служб. З зовнішнього декору варто відзначити оздоблення головного західного входу – герб в оточенні пілястрів в трикутній тіманє, і арочну галерею першого поверху східного та південного внутрішніх фасадів.

Додаткова інформація

Адреса: Хмельницька область, м.Кам’янець-Подільський, вул.Домініканська, 1.

Ссылки:

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), далі по Оринінському або Жванецькому шосе, що переходять спочатку у вул. Папаніна, потім на вул. Замкову через річку Смотрич у Старе місто, центром якого є площа Польський ринок. Паралельно площі з півдня проходить вулиця Домініканська.

Громадським транспортом залізницею або маршрутним таксі до Кам’янець-Подільського, далі в Старе місто, центром якого є площа Польський ринок. Паралельно площі з півдня проходить вулиця Домініканська.