Розкіш та вишуканість царства тендітних муз та поважних державних мужів в найзатишнішому куточку буковинської столиці, де ще в умовному «вчора» кипіло развеселе ринкове життя з його метушнею, галасом, багатолюдністю.
Архітектурний шедевр в стилі ампир як матеріальне уособлення заможності і впливовості єврейської громади в місті австрійських часів, а разом з тим – символ її відродження разом з українськими Чернівцями.
Унікальна яремчанська візитівка корінням із славетного гуцульського минулого, яка і зараз надактуальна в своїй готовності досхочу нагодувати традиційними українським смаколиками, обігріти м’якими ковдрами, підняти настрій веселими піснями.
Прекрасний голос карпатського минулого за дерев’яними обладунками якого ховається ціла епоха новітньої історії України, де тісно переплелись минуле і сьогодення, щоб в своїх обіймах зберегти душу народу.
Те, що починало своє існування, як вузькоспеціалізований заклад із ідеологічно перевіреним московськими окупантами матеріалом, а перетворився на справжнього зберігача стародавньої історії традицій та культури краю.
Краївка українських повстанців, як наочне втілення генетичного коду української нації у вічній боротьбі проти внутрішніх та зовнішніх ворогів заради великої свободи, попри катівні і смерть.
Затишна приватна садиба, яка надихала жити, творити та боротися обдаровані души, перетворивши їх на видатних українських історичних постатей свого часу.
Духовно-культурна колиска національно-патріотичного духу, що перетворилася на зберігача місцевої історії через призму перманентного існуванняпоселення на цьому місці з часів неандертальців та білих хорватів.
Той, хто пережив переродження з надійним збереженням в своїх глибоких льохах крізь війни та сіру буденність радянської окупації середньовічних вінницьких таємниць, до яких так і не змогли дістатися сучасні науковці, щоб порадувати новими відкриттями майбутні покоління.
Столітня історія багатого надбання та гірких втрат під одним дахом, яка слугує нематеріальним правонаступником тих, хто стояв біля витоків духовності Вінниці на лівому березі Південного Бугу.
Скарбниця місцевої історії не одного разу пограбована, але кожного разу постаюча із попілу руїни щоб через минуле розповісти майбутнє для тих, хто вміє слухати та чути розумом і серцем.
Маленька перлина, з якої почалося велике майбутнє цілого комплексу зберігача безцінних результатів плідної праці багатьох поколінь тих, кому боліла справжня барвиста історія вільної України.
Надихаюче місце, де народжувалася казкова класика української літератури, щоб назавжди закарбувати в історії та в серцях людей ім’я її автора, як одного із засновників сучасної національної літератури.
Білі стіни з різьбленими сволоками в мальовничому вбранні розкішного саду, серед квітучих гілок якого десь задрімала душа українського народу, щоб одного разу прокинутися від вікового сну мудрішою, прийнявши очищення через розуміння свого коріння.
Місце зародження найгуманнішої сфери сучасного такого жорстокого та непередбачуваного суспільства, як вічний пам’ятник одній людині з великим серцем.
Затишна давня садиба на півдні сучасного метушливого міста, де здається, що час зупинився в прекрасну епоху творення та добра і не було всіх тих жахіть ХХ століття, через які пройшла Україна, щоб отримати свою незалежність.
Відображена в тисячах великих і малих артефактів маріупольська історія довжиною в мільйони років, яку зібрали під одним дахом купка ентузіастів і щасливий випадок археологічних знахідок.
Піщинка у тимчасових рамках історії, яка зберігає під своїм крилом минуле для уроку майбутньому, за що була заплачена найвища ціна – людське життя.
Непростий шлях до себе через терни негараздів непростого століття, які зробили його мудрішим і гармонічнішим у новій іпостасі хранителя старовини після витончено-вишуканості на службі комерції.
Ностальгія за часами, коли в світі панувала гармонія і бал правили музи на одній з вулиць сучасного міста нагадуванням про вічні цінності, які не продаються в догоду миттєвим правителям.