Історія
Перший причал Запорізького річкового порту
Задовго до того, як перша легка запорізька Чайка пролетіла над дніпровськими порогами, покоління тих, хто називав цю землю своєю, використовували силу могутнього Борисфена-Славутича, не дивлячись на кам’яні перепони на своєму шляху, для швидкого сполучення з сусідами. І хоча документальних відомостей про стоянках суден тих часів не збереглося, не викликає сумніву, що повноводна ріка була судноплавною у всі часи існування на її берегах людини і складовою частиною шляху “з варяг у греки”.
Офіційною ж датою початку відліку нової історії судноплавства по Дніпру можна вважати 1835 рік, коли було утворено Перше акціонерне пароплавне товариство, яке стало родоначальником цілої плеяди собі подібних організацій, які продовжили закладені предками традиції використання сили хвиль в комерційних цілях, а економічна вигода водного транспорту наприкінці XIX сторіччя вивела морські та річкові перевезення на лідируючи позиції у зовнішньоторговельних операціях.
Однак, Запоріжжя вступило у вищу лігу річкових портів, лише з відкриттям гідротехнічного вузла ДніпроГЕС в 1932 році, коли непереборні перешкоди для судноплавства (знамениті дніпровські пороги) приховало покривало верхнього б’єфу. Завдяки цьому тут двома роками пізніше (28 травня 1934-го) були відкриті згідно Генерального акту Запорізька гавань і Дніпровський шлюз.
Маяк Запорізького річкового порту
За перші п’ять років свого існування найбільший на річці порт зміг наростити обсяги вантажообігу майже в п’ять разів (до 490 000 тонн), а так само значно збільшити свою матеріально-технічну базу. Але такий блискучий початок кар’єри обірвала Друга світова війна, яка практично знищила все річкове господарство у своїх смертоносних обіймах (флот здебільшого затоплений, берегові споруди зруйновані, обладнання демонтовано та вивезено).
Відновити довоєнні темпи зростання перевезень, в які були включені безперевалочні експортно-імпортні операції Дніпровсько-Чорноморської та Дніпровсько-Середземноморської лінії, вдалося лише в середині 1960-х. Ще однією підмогою дніпровському судноплавству став Новий однокамерний шлюз.
Завдяки вмілому керівництву і згуртованому колективу Запорізький річковий порт добре пережив важкі перші десятиліття незалежності України (1990-ті), з кожним роком нарощуючи свій потенціал (збільшення виробничих потужностей та модернізація), що дозволило йому впевнене борознити економічні океани комерційних перевезень під прапором Укррічфлоту і в новому тисячолітті.
Архітектура
Перший вантажний район річкового порту в Запоріжжі
Займаючи площу майже в сорок гектар з критими складами і майданчиками з твердим покриттям, запорізька гавань впевнено тримає лідируючі позицій серед річкових портів України завдяки високій механізації, вдалому місцерозташуванню (нижня ділянка річки) і зручній організації двох пристаней (Дніпрорудний, Нікополь) і двох вантажних районів розташованих у верхньому і нижньому б’єфах на максимальній відстані в 136м. Так само до її складу входять ряд пасажирських вокзалів, флот, тринадцяти причальних ліній (загальна протяжність майже 2800м) і ремонтна база.
Навігація запорізького порту триває вісім-дев’ять місяців на рік (з березня по листопад), при цьому він в змозі обслуговувати судна класу “ріка-море” з осадкою до чотирьох метрів і довжиною – до ста вісімдесяти, завдяки чому його вантажообіг досягає п’яти мільйонів тонн на рік.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. .Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а.
Тел .: (061) 218-47-58, 289-08-12.
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). У місті прямувати головною (Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе), яка виходить до Дніпра, а потім по вул. Портової до Запорізької гавані.
У Запоріжжі – громадським транспортом, що прямує у район річкового порту.