Водограй "Купідон" в Бердянську
Чудовий хранитель музики води, що грає променями полуденного сонця як відгомін шуму прибережних азовських хвиль.
Майстерна робота закордонних майстрів і щедрий подарунок городянам від свого майбутнього ватажка.
Чудовий хранитель музики води, що грає променями полуденного сонця як відгомін шуму прибережних азовських хвиль.
Майстерна робота закордонних майстрів і щедрий подарунок городянам від свого майбутнього ватажка.
Змінюваний в дусі часу морський лик курортного міста, як відображення історичних віх через призму сучасності.
Практичність і краса під гранітним покривалом, що захищає і надихає, стримує і запрошує, у дзеркальному відображенні азовських хвиль.
Маленька рибка, що врятувала від голодної смерті мільйони українських життів в найважчі для країни часи.
Чудо з казки на набережній Бердянської затоки, народжене фантазією і умілими руками талановитих майстрів.
Колиска майбутніх творців людських душ, в ніжних обіймах якої століттями плекають тих, хто вершить історію.
Величний колос – дитя сили бажання прогресу і освіти місцевих жителів, як символ домінування майбутнього над меркантильними інтересами сьогодення.
Пам’ять про тих, хто своїм життям захистив Бердянськ, щоб наступні покоління його могли радіти життю під мирним небом.
Німий свідок історії Бердянська, який пережив з ним три війни, щоб одним своїм існуванням нагадувати про жертви тих трагічних днів.
Причина та наслідок існування міста на березі Бердянської коси, яка з’явилася за помахом людської руки серед безкраїх українських степів.
Морська брама північного азовського узбережжя до європейському серцю Середземномор’я, що породили цілий індустріальний центр на березі курортної затоки.
Земний глас муз, що кличе до милосердя і споглядання прекрасного серед сірих буднів буття і злиднів духу.
Втілення великого таланту в кожному рядку, кожному слові, кожній комі, посланий небесами в Золоте століття літератури.
Потопаюче в зеленому оксамиті серце приморського міста, де пил віків кружляє в танці з часом, зустрічаючи новий день.
Тут життя вирувало в години розквіту свободи і вмирало під гнітом тоталітарного режиму, немов в мініатюрі переживаючи всі злети і падіння духу української землі.
Босонога радість дитинства в місті на березі моря в застиглій фігурі хлопчика-рибалки як безмежне щастя тріумфу життя над бурями і негараздами.
Виразне творіння геніального майстра, яке втілило зорю тисяч доль в одному нехитрому образі.
Куточок одухотвореного затишку і спокою під заступництвом генія від поезії, де в шепоті листя ще чуються закличні крики торговців, а вітер ні-ні та й донесе ароматний рибний дух.
Історія чудесного перетворення місця жвавої торгівлі в естетично прекрасний об’єкт міської інфраструктури, що заколисує срібними голосами фонтанних струменів місто на березі азовського затоки.