Історія
Залізничний міст в Дніпрі
Борисфен, Славутич, Дніпро… як багато сили, мощі, минулого звучить в цих іменах. Перед ними розступаються води Великої річки, оголюючи всю українську історію через призму європейських подій, накреслену незримими чорнилом на його хвилях самою долею як урок прийдешнім поколінням.
Документальна ж історія того, що зародилося в надрах палеоген-неогенного моря в період його трансгресії, починається на сторінках четвертої книги “Мельпомена” давньогрецького історика Геродота (484р. до н.е. – 425р. до н.е.) з опису Скіфії, головною рікою якої виступав Борисфен з його порогами.
З берегами могутньої ріки століттями буде пов’язане життя всіх пращурів майбутніх українців – свої численні сліди місцями стоянок, монетами, наконечниками стріл, хрестами, черепками глиняного посуду, похоронними курганами на її берегах залишили численні європейські племена.
Дніпро в районі Стецівки
І хоча назва Дніпро з’являється в збережених документах з IV століття, загальноєвропейську популярність річки під ім’ям Славутич забезпечила праця візантійського імператора Костянтина Багрянородного (905 – 959), яка детально описує його особливості під слов’янськими назвами і способи подолання порогів руськими лоцманами, які використовували її в якості відрізка водяного торгівельного шляху з Київської Русі до Візантії в комерційних цілях.
У власних документах стародавньої української держави річка неодноразово з’являється в літописі “Повість врем’яних літ” (XI – XII) та епічному творі “Слово о полку Ігоревім” (1185) як поле для історичних подій на великій території Київської Русі. Лаврентіївський літопис від 1377 року підтверджує пролягання в минулі часи знаменитого торгового шляху з “варяг в греки” саме по українській ділянці водної артерії зі стольним градом Києвом.
Після руйнівної першої навали кочівників зі сходу (1241), після якого захід країни захопила Польща, а Крим – татари, Дніпро лишився тією єдиною рятівною гаванню, де українці могли жити вільно в постійній боротьбі за існування спочатку з польсько-литовськими завойовниками, а потім московської тиранією при загрозі османсько-татарської орди з півня.
Дніпровський Монастирський острів
Зародилася в XVI столітті на берегах Дніпра Запорізька Січ стала тим першим сильним сплеском генетичної пам’яті славних коренів, який не змогли придушити не ополячення, ні підміна понять і переписування історії московитами. Однак боротьба за українську землю тривала – Туреччина в співдружності з кримськими татарами, Московія і Річ Посполита не збиралися поступатися своїми зазіханнями на цю благодатну землю її споконвічним мешканцям.
Так в 1635-ому в районі Старого Кайдака поляки влаштували добре укріплений опорний пункт, який стараннями загонів під проводом Івана Сулими (- 1635) був зруйнований дощенту. Однак остаточно польські домагання на дніпровські землі були відбиті лише в 1656-ому.
Цим ознаменувався недовгий період розквіту річки як головної водної артерії гетьманської України, не дивлячись на всі перипетії “руїни” – будуються водні шляхи до Німану і Вісли через сполучні канали (Огінського, 1768 і Королівський, 1775 відповідно) для торгівлі з балтійськими портами.
Маяк на Дніпрі в Запоріжжі
З московитами справи були гірші – через брак власної історії (мокшансько-монголо-татарське минуле не береться до уваги) Київ і Дніпро були їм життєво необхідні в якості обґрунтування своєї причетности до слов’янських народів. У хід йшли невиконані солодкі обіцянки і лестощі, а на ділі – руками українців фактично було відвойовано у кримчаків Дике Поле і все Лівобережжя, після чого почалося знищення всіх непідконтрольних уряду національних воєнізованих підрозділів та ліквідація інституту гетьманства. А в 1775-ому за наказом російської цариці Катерини II (1729 – 1796) розгромлена Запорізька Січ як останній оплот вільного українського духу. На довгий століття Україна руками московитів була втягнута в рабство.
Окупації імперією Романових Дніпра закінчилася із закінченням розв’язаної нею самою Першої світової війни (1914 – 1918), яка поховала їх державу як таку. На його руїнах, знищивши законну українську владу, повстали послідовники кривавих імперців з червоних більшовиків, які спершу влаштували на благодатній придніпровської землі штучний голодомор 1932 – 1933 років для зломленя волі українського народу, щоб в його спорожнілі будинки заселити вихідців з мокшан, а потім влаштували тотальний репресивний терор, заодно затопивши знамениті пороги.
Запорізька Хортиця на Дніпрі
Під один з основних ударів розв’язаної червоними порадами і фашистською Німеччиною Другої світової війни (1939 – 1945), в якій повноводна блакитна стрічка використовувалася по черзі кожною з протиборчих сторін в якості лінії оборони і плацдарму для нанесення чергового удару по супротивнику, знову потрапила багатостраждальна українська земля.
У післявоєнному радянському світі Дніпро став головною транспортною артерією Української республікою з інтенсивним пасажирським і торгівельним сполученням, а також рибним промислом (80% всієї річкової риби України).
Перші два десятиліття української незалежності після потужного економічного колапсу, організованого московськими комуністично-чекиськими елітами, річкове сполучення на Великої української річці практично зупинилося, але Революція Переваги і реформи проводяться Петром Порошенко, не дивлячись на напад Росії в 2014-му, додали такий потужний економічний імпульс, що річкове сполучення почало відроджуватися, і зараз Дніпро знову є однією с головних східноєвропейських річкових магістралей.
Архітектура
Дніпро в Києві
Дніпро, що бере свій початок в невеликому болоті Аксенінскій мох на південному схилі Валдайської висоти Середньоросійської височини, на своєму 2285-кілометровому шляху (по території України 908км) в районі Києва наштовхується на Український кристалічний щит (в основному граніти віком 2,6 млрд. Років), а між Дніпром і Запоріжжям його швидкий біг перетинали скельні оголення порогів до затоплення в 1932-му в ході спорудження дамби Дніпро ГЕС.
Величезна площа басейну річки (503 500км², в Україні – 291 400км²) при ширині долини до 18км і ухилі 0,11м/км забезпечує водою 70% населення і більше половини всіх річкових перевезень країни. Береги вздовж її течії змінюють свій контур від пологих до крутих висотою вісімдесят метрів в залежності від рельєфу місцевості і її приток, яких налічується 15 380 штук (сумарна довжина 67 156 км).
Штучно створені дамби і греблі значно змінили контур української частини Дніпра кілька спрямивши русло, яке прикрасили ставки та водоспади, що однак змінило її екосистему, зменшивши швидкість течії від початкової в 14 – 30 разів.
Зерновий термінал Нібулон (Черкаська область)
Флора блакитної стрічки представлена 8 видами водоростей і 69 вищих рослин (Дрепрово-Бузький лиман – 25 макрофітів), причому найбільший рослинний масив спостерігається на Кременчуцькому, Курахівській та Київському водосховищах. Найбільшу популяцію складають очерет, очерет, рогозу.
Фауна річки багата і різноманітна, адже практично всі зафіксовані види річкової риби України, а це близько сімдесяти видів, представлені тут. Причому пониззі в цьому плані більш багате – до 65 видів, в той час як в районі столиці налічується лише чотири десятки. Найпоширенішими видами є коропові, оселедцеві, осетрові та вугрові. Близько ста видів пернатих гніздиться на її берегах, а також до трьох десятків видів ссавців, що відносяться до чотирьох рядах (рукокрилі, комахоїдні, хижаки, гризуни), постійно живуть тут.
Пам’ятки
Прогулянковий катер на Дніпрі
Звичайно ж головною визначною пам’яткою Дніпра колись були дев’ять гряд його порогів (скельні оголення між сучасними містами Дніпро і Запоріжжя) протяжністю сімдесят п’ять кілометрів, знищені при будівництві ДніпроГЕС.
Природні острови, контури яких змінила господарська діяльність людини, і зараз є головним його прикрасою і визначною пам’яткою. З їх безлічі великих і малих звичайно ж виділяється всесвітньо відома колиска козацтва запорізька Хотріца, одне з найсакральніших місць України усіх часів Монастирський острів в Дніпрі, величезний острів Муромець в київському районі.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Чернігівська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська області.
Як дістатися
На автомобілі по будь-якій трасі, що перетинає Чернігівську, Київську, Черкаську, Кіровоградську, Полтавську, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську області, які з півночі на південь перетинає Дніпро.
Громадським транспортом до будь-якого з 25 міст (п’ять з них обласних, включно з містом Києвом) або селища на березі великої української ріки.