Велика українська річка з історією старою як світ, про яку писали з часів Стародавньої Греції, через яку пролягав шлях всієї східно-європейської цивілізації, якій належать лаври притулку бога всіх річок.
Колиска української свободи, на берегах якої народилося, а в хвилях загартувалось легендарне військо відоме всьому світу своєю напів-містичною силою, чий дух досі живе в їхніх нащадках непокірних, вільних і витривалих в протистоянні своїм ворогам.
Тут починався град імені великої імператриці. Місто-сад, який полонив Великих красою своєї зелені, силою характеру своїх жителів, чарівністю блакитних хвиль Дніпра.
Рай на землі з благодатним грунтом та м’яким кліматом, який зачаровував жителів планети Земля тисячоліттями, з віками анітрохи не втративши чарівності.
Він не раз змінював зовнішність на догоду епохальній моді на архітектурні надмірності, але не втратив своєї родзинки, яка тягне кожного повернуться сюди ще і ще раз.
Наука і культура, затьмарила самодержавство, хай лише в статуях, але не в умах людей.
Два пам’ятники на одному троні, де цариця і підданий оскаржують своє верховенство над центральною вулицею міста над Дніпром.
Ажурна арка між Катеринославом та Дніпром, розкинувши свої прольоти над часом і епохами, як над водами великої ріки.
Зв’язок між двома половинками Україна, як символ цілісності єдиної держави з його багатоликими і такими самобутніми етносами.
Зберігач унікальної колекції, оціненої ще наприкінці ХІХ століття у двісті тисяч рублів сріблом, що розташувався на високому березі Дніпра під охороною половецьких кам’яних баб і військової техніки часів Другої світової вони, який щороку поповнює свої зали новими експозиціями та експонатами.
Зелене серце Дніпра, де птахи своїм різноголосим щебетанням створюють ілюзію весни навіть взимку, а ковзаючі по дзеркальній гладі озера чорні та білі лебеді слідують за вами вздовж кованих решіток огорожі. Де сонячні промені багаторазово відбиваючись від стін Літнього театру заплутуються в гілках дерев ніби не бажаючи покидати цей прекрасний куточок тиші серед метушливого міста.
Там де річка Самара впадає у Дніпро розташований острів, з яким пов’язана історія багатьох народів і племен, що населяли територію сучасної східної України. Не раз він як трофей переходив від одного племені до іншого, але у кожному він був святинею, якій вклонялися, за яку билися не шкодуючи життя. Ім’я цього острова – Монастирський (Священний, Бураковський, Богомолівський, Комсомольський).