Графський театр в Павлограді

Історія

Театр ім. Б.Є. Захави в Павлограді Павлоградський театр ім. Б.Є. Захави

Історія одного витонченого особняка в старому центрі стала відображенням багатогранності Павлограда і спадкоємності його поколінь через забуття в майбутнє, як підтвердження не підвладні людської волі колеса долі.

А почалася передісторія його 3 травня 1776 року зі наказу генерал-губернатора Новоросійської губернії Григорія Олександровича Потьомкіна (1739 – 1791) про переселення Луганського пікінерного полку до межирічча Самари і Вовчої. Туди ж був відряджений в наступному році командувачем Михайло Іларіонович Голенищев-Кутузов (1745 – 1813), який в числі іншого офіцерського складу отримав тут (вже військової слободі Матвіївка) рангові дачі. Все землі були записані на дружину полковника Катерину Ілінічну (1754 – 1824), старання якої в тому числі за неповних шість років заклали основу центру Катеринославського намісництва з міським статусом.

Саме одному з їхніх нащадків, як наступнику сімейних традицій Голеніщевих-Кутузових, належить честь бути хрещеним батьком павлоградського стаціонарного театру – в 1896-ому в історичному центрі їм було ініційовано початок будівництва будівлі для Народної аудиторії для проведення громадських заходів.

Центральний ризаліт колишнього Графського театру в Павлограді Центральний ризаліт Графського театру

Театр, званий в народі Графським, почав свою роботу в цих стінах 1902-го під егідою Повітового комітету піклування про народну тверезість. Причому це був скоріше аматорський офіцерський драматичний гурток, ніж професійне починання з рідкими гастролями заїжджих артистів з інших міст країни, хоча на його сцені йшли такі постановки як “Злочин і покарання”, “Скупий лицар”, “Ліс”, “Без вини винуваті”. Саме тоді на його підмостках з подачі свого батька-завзятого театрала свої перші театральні кроки в маленьких епізодичних ролях зробив Борис Євгенович Захава (1896 – 1976).

В середині 1910-х в Павлограді існував Народний український драматичний гурток під головуванням Івана Григоровича Іванова, що припинив свою діяльність з початком Першої світової війни.

Більшу частину радянського періоду театральну будівлю Графського в числі безлічі інших йому подібних було викинуто на задвірки історії (використовувалась як склад), до моменту появи в 1974-ому аматорського театру-студії, в розпорядженні якої через брак претендентів віддали будівлю по Харківській 65 – так павлоградський храм лицедійства отримав своє друге народження.

Колишній павлоградський Графський театр Колишній Графський театр Павлограду

Ще шість років молодий колектив боровся за отримання офіційного статусу народного, в якості якого він пережив перші важкі роки зорі української незалежності, щоб всі його старання на ниві залучення городян і жителів чотирьох сусідніх районів до прекрасного гідно були оцінені в 2002 році переходом в професійну лігу з муніципальним підпорядкуванням і ім’ям знаменитого учня Вахтангова, Бориса Євгеновича Захави, котрий проводив перші проби пера на його сцені століттям раніше.

За час своєї діяльності трупа-духовна спадкоємиця колишнього Графського театру Павлограда встигла збагатити свій репертуар більш ніж сотнею творів української та світової класики і сучасних авторів епістолярного жанру, отримавти за свою майстерність безліч премій і нагород національних конкурсів, незважаючи на склад всього в дюжину акторів і звання найменшої в світі професійного зі спектаклями “Дон Кіхот”, “Чайка”, “Червоні вітрила”, “Пігмаліон”, “100 000”.

Архітектура

Центральний вхід Павлоградського театру ім. Б.Е. Захави Центральний вхід театру ім. Б.Е. Захави

Прямокутна одноповерхова цегляна потинькована будівля павлоградського храму Мельпомени, що складається з нашарування трьох периметрів з прибудовою в східній частині, являє собою скромного, але разом з тим витонченого представника неокласики розташованого в старій частині міста.

Її центральний фасад зберіг не тільки дату будівництва центрального обсягу споруди на фронтоні в обрамленні профільованих фільонок, а й пілястри французького русту, ширінки підвіконного простору, карнизи складного профілю, аркатурних пояс, стилізовані тумби-вежі вінчаючи кути ризаліту, брівки спарених вікон і багатий декор тимпана архівольтів з замковим каменем.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська, 65.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М04 (Е50) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпро – Донецьк) або Р51 (Мерефа – Лозова – Павлоград). У місті по вулицях Успенській – Ганни Світличної до паралельної Харківської, де розташований театр ім. Б.Є. Захави.

Громадським транспортом до Павлограда, а потім міським, прямуючим по вул. Харківській до зупинки “ДЕТК” (Дніпрообленерго), Навпроти якого розташована будівля колишнього Графського театру.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті