Історія
Алея Чинадіївської Шенборнского парку
Прикордонна, захищена горами, територія, де зараз знаходиться Замок Шенборнів, яка багата лісами і водоймами, завжди викликала жвавий інтерес з боку сусідніх держав. Свого часу ці території належали Київській Русі, Угорському королівству, Австрії, Трансільванії, Австро-Угорської імперії, Чехословаччини і нарешті була приєднана до України, як до республіки Радянського союзу.
Зокрема цей район знаходився на протязі тривалого періоду часу у володінні сім’ї Ракоці – правлячої трансільванськой династії. Однак у зв’язку з поразкою у 1711 році останнього її представника – Ференца II Ракоці (1676 – 1735) під час визвольної війни угорського народу від влади Габсбургів – право власності на Мукачево – Чинадіївську домінію переходить до правлячої династії.
Один з дванадцяти входів Чинадіївського палацу Шенборнів
А вже через сімнадцять років трансільванські землі Ракоці переходять до Лотара Франца Шенборна (1655 -1729) – архиєпископу Мейнца – згідно дарчих паперів Карла VI (1685 – 1740) (імператора Римської імперії) від 13 липня 1728 за допомогу в ухваленні законів, що дозволили зробити державу більш централізованою. Однак, не побувавши у своїх нових володіннях, через рік Лотар вмирає.
Його спадкоємець, Фрідріх Карл Шенборн (1674 – 1746), вступивши в свої права береться активно освоювати Мукачево – Чинадіївський домінію, заселяючи її вихідцями з Німеччини. Для залучення поселенців бажаючим видаються паспорти і грошову винагороду, виділяються наділи землі і будівельні матеріали. Для розвитку економіки краю Фрідріх Карл звільняє від податків працівників ремісничих майстерень на десять, а селян – на шість років. З розвитком сільського господарства і ремісничого виробництва в Прикарпатті з’являються і представники інших національностей, залучені багатством перспектив – цей край, завдяки своїм природним особливостям, давав рясну продукцію молочно – м’ясного, виноградарського, сільсько-господарського напрямків.
Північний фасад Чинадіївського палацу Шенборнів
Після смерті Фрідріха Карла в 1746 році домінія успадковується по лінії Шенборнов – Бухгеймів, які розширюють сферу застосування багатств краю – налагоджується воскове, паперове, суконне, скляне, тютюнове і пивне виробництво, розвиваються бджільництво і виноградарство. Продукція, переважно, йде на експорт.
Палац, а в первинному проекті – дерев’яний мисливський будиночок – зобов’язаний своїм існуванням Ервіну Фредеріку Карлу (1842 – 1903), який, будучи пристрасним мисливцем, часто відвідував свої прикарпатські володіння.
У 1918 році в результаті захоплення окупації Прикарпаття чехословатско-румунськими військами, територія домінії була приєднана до Чехословаччини. А роком пізніше приєднання отримало офіційний статус відповідно до Сен-Жерменського договору від 10 вересня 1919 року.
Центральний південний вхід Чинадіївського палацу Шенборнів
Однак питання про право власності на Прикарпатті знову встало у Віденському арбітражі, де 2 листопада 1938 ці землі знову відходять до Угорщини. У цей період, коли на території Закарпаття панувало тривладдя (Чехія, Угорщина, Карпатська Україна), мисливський палац Шенборнів розглядався як придбання для одного з наймогутніших соратників Гітлера – Германа Герінга (1893 – 1946) за право отримання позики від німецького уряду. Однак за встановлення про-германської угорської влади питання було знято з розгляду.
За підсумками Другої Світової війни Прикарпатті було приєднано до Української Радянської Соціалістичної республіки (29 червня 1945 року), а 22 листопада того ж року ця угода була ратифікована чехословацьким парламентом.
Фамільний герб Шенборнів Чинадіївського палацу
У рамках палацу Шенборнів в 1945 році був відкритий будинок відпочинку, а після відвідування його в 1958 році главою Радянського союзу – Микитою Сергійовичем Хрущовим (1894 – 1971) – кліматологічний санаторій «Карпати». Цей санаторій діє на базі палацу Шенборнів і зараз, спеціалізуючись на захворюваннях нервової і серцево-судинних систем, а так само надаючи широкий спектр інших оздоровчих процедур.
Архітектура
Палац
Будівництво мисливського палацу Шенборнів в урочищі Берегвар, що вражає своїми казковими обрисами, тривало в період з 1890 по 1895 рік. Про дату закладки будівлі свідчить пам’ятна табличка на фасаді «1890».
Вітражі Чинадіївського палацу Шенборнів
Проект зведеного в романтичному стилі з переважанням готичних елементів палац має астрономічну орієнтацію, модну в кінці XIX століття в Європі: 365 вікон (днів в році), 52 димоходи/кімнат (тижнів у році), 12 вхідних дверей(кількість місяців у році).
Деякі з вікон до цих пір зберегли вітражі біблійної тематики, а зовнішню стіну прикрашає фамільний герб Шенборнів (лев на вершині гори) і замкові годинники, які й досі показують точний час.
З внутрішнього оздоблення палацу збереглася «люстра Діни», прикрашена рогами оленя й іклами диких кабанів – символами полювання, та камінний зал з бібліотекою радують око первозданної обробкою.
Парк
Навколо палацу Шенборнів розташувався віковий парк – дендрарій, що нараховує понад сорок видів рослин. Тут поруч уживаються канадська ялина і сакура, рожевий бук та сосна, самшит і тюльпанове дерево.
Південний фасад Чинадіївського палацу Шенборнів
У парку серед звивистих доріжок можна надибати на ставок колись повторював обрисами контури Австро – Угорської імперії, а зараз декілька змінився, але не втратив своєї чарівності.
Серед доріжок англійського парку загубилася перлина санаторію – мінеральне джерело, багатий гліцерином, яке, за легендою, повертає молодість і красу умившімся його водою.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Закарпатська область, с. Карпати, 1.
Фільми, в яких задіяний палац: «Снігова королева», «Сімнадцять миттєвостей весни».
Посилання
- Нотатки мандрівника. Мисливський замок Шенборнів серед незайманих лісів Карпат
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е 50 (М 06) (Ужгород – Мукачево – Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганск) до повороту на санаторій «Карпати».
Громадським транспортом з Мукачева у напрямку Сваляви.