Календар

Сходить українське сонце, прорізаючи своїм небесним мечем першого променю пітьму вічного хаосу, і настає новий день. Він буде таким ж не схожим в мілких дрібницях чи у всій повноті свого сакрально-історичного змісту на своїх братів календарного циклу, наче відбиток дотику Великого Хроносу, як всі попередні мільйони до нього і стільки ж після в майбутньому.

Але ж за тисячі і тисячі років української мудрості вивели свої догмати існування кожного дня у всесвіті в прив’язці до його календарного місцерозташування в річному циклі, адже недарма з прадавніх часів пращури були великими нумерологами, вважаючи «що колись було, то неодмінно повториться знов».

Так на кожен день впливають його персональне положення відносно інших в річному, місячному, тижневому літочисленні. Якісь з них мають в українському народному календарі яскраве етно-історичне забарвлення та пишні шати традиційних обрядів, вірувань, прикмет, заборон, приказок.., що ретельно по зернятах збиралися багатьма поколіннями, щоб їхні нащадки могли отримати цю безціну інформацію одним дотиком.

Обравши день в традиційному українському календарі ви не тільки отримуєте його особисте резюме, що ґрунтується на ретельно зібраних, досліджених та збережених чисельними істориками національних традиціях, а й супутні данні стосовно його як складової частини тижневого, місячного та сезонного циклів.

День календаря визначає притаманні лише йому характерні риси виведені емпіричним шляхом ще праукраїнцями задля допомоги нащадками в використанні його енергетично-магічної сили з максимальною для себе користю та перестороги задля уникнення різноманітних загроз життю, здоров’ю чи добробуту у всіх їхніх проявах, як відносно для особистості, так і для пов’язаних з нею явищах оточуючого світу.

Тижневе положення розкриє таємниці містичної його складової та допоможе в визначитися з планами на день, щоб не прогавити найбільш сприятливий час для влаштування своїх справ, а також визначить допоміжний інструментарій для досягнення їхнього максимального результату.

Місяць розкаже свою історію перевтілення згідно народними віруваннями в контексті річного коловороту українського буття та прикрасить свою оповідь барвистими родзинками з прикмет, повір’їв та заборон.., щоб зробити цей одвічний біг колом за допомогою нескладних обрядів та ритуалів приємним та необтяжливим з фізичної і моральної точки зору.

Сезонна історія намалює казку десь на межі між легендою та биллю з народних уявлень про одвічний перебіг зміни пор року на українській землі, що з’явилися на світ божий в ті прадавні часи, коли лише матінка-Природа була тією єдиною релігією, перед волею та силою якої схиляли голови пращури, на свій лад трактуючи всі її витівки та примхи.