“Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.”

Н.В. Гоголь

“Минуле – батьківщина душі людини. Іноді нами опановує туга по почуттях, які ми колись відчували. Навіть туга за колишньої скорботи.”

Генріх Гейне



Музей-садиба Котляревського в Полтаві

Надихаюче місце, де народжувалася казкова класика української літератури, щоб назавжди закарбувати в історії та в серцях людей ім’я її автора, як одного із засновників сучасної національної літератури.

Білі стіни з різьбленими сволоками в мальовничому вбранні розкішного саду, серед квітучих гілок якого десь задрімала душа українського народу, щоб одного разу прокинутися від вікового сну мудрішою, прийнявши очищення через розуміння свого коріння.

Читати далі »


Друга козацька столиця

Зараз це село-привид, в якому офіційно мешкає єдиний господар, сам більше схожий на духа з далекого-далекого минулого, коли українські пращури лише обирали своє місце на цій благодатній землі. Недарма ж його кличуть Скіфом (Олег Петрик) — він самоназваний хранитель цього великого музею під відкритим небом, який колись був другою козацькою столицею.

Саме так, на дніпровському півострові загубленому в гущавині прибережного лісочку доживають свій сумний вік свідки української історії, яка почалася ще в далекому VI столітті, коли було споруджене Трахтемирівське городище. Хоча насправді життя тут жевріло сотні тисяч років тому. Але один факт закарбував його ім’я в історії — передача міста із землями до самого Чигирину Стефаном Баторієм десь в другій половині XVI століття гетьманату для протистояння турецько-татарським навалам з силами не менше ніж шість тисяч вояків. Документально цей статус було закріплено королівським привілеєм 1578-ому.

Читати далі »

Хмара тегів