“Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.”

Н.В. Гоголь

“Минуле – батьківщина душі людини. Іноді нами опановує туга по почуттях, які ми колись відчували. Навіть туга за колишньої скорботи.”

Генріх Гейне



Садиба в Антонінах

Залишки колишньої розкоші найіменитіших сімей Річі Посполитої, як нагадування про швидкоплинність часу та хиткість оціночної вартості матеріальних речей.

Колись величні шати несамовитого кохання, яке на століття пережило своїх творців і зав’яло під рукою бездушного кровавого люмпену, який назвався господарем України, а по факту зничтожив все прекрасне набуття минулих її поколінь.

Читати далі »


Складний вибір

Чито легенда чи бувальщина – про те напевно вже не скаже ніхто бо більше тисячоліття минуло з тих давніх часів, коли князь Київський Володимир Святославич обирав віру для всієї своєї землі Русі-України. Довгий час “Синопсис” його панагеріста Інокентія Гизеля, в якому науковці вбачають архімандрита Києво-Печерського монастиря, вважався за одну з найдостовірніших історичних посібників тих часів, але зараз з’являється все більше сумнівів у реальності і правдивості викладених ним подій, хоча хто знає…

Велика країна, що пролягла від Сяну до Дону, в духовному плані не була єдиною перед викликами, що готувало їй майбутнє. Тому за легендою призвав до Києва князь представників основних світових релігій, щоб обрати серед них єдину для об’єднання всього руського народу.

Читати далі »

Хмара тегів