Історія
Історія палацу невідривно пов’язана з історією міста, перша письмова згадка про яке зустрічається в ярлику хана Менглі I Герайа (I Meñli Geray) (1445 – 1515) від 1506 року, де Немирів виступає в якості стратегічно важливого пункту східноукраїнських земель в боротьбі кримського ханства з Великої ордою.
Після входження Поділля до складу Польщі немірівські землі стали володінням князів Святополк – Четвертинських, а пізніше – Збаразьких (Zbaraźeski), із згасанням роду яких у 1631 році опиняються у руках князів Вишневецьких. Однак, і частиною Вишневеччини їм довелося не довго – 1672 року Немирів разом з іншими землями Поділля відходить згідно Бучацького мирного договору до Османської імперії.
З поверненням міста за умовами Карловицького миру (1699) до складу Речі Посполитої його власником стає Юзеф Потоцький (Józef Potocki) (1673-1751), який пізніше очолив військо польське в якості великого гетьмана коронного у боротьбі проти Росії. З його ім’ям пов’язана перша згадка про замок на території майбутнього палацу, де за документами проходив Немирівський конгрес 1737 року.
У період правління Юзефа Потоцького місто, а разом з ним і замок були значно укріплені у зв’язку з прикордонним положення. Інший значимої деталлю того часу є перша письмова згадка про немирівської горілці-шипучки, якій було більше 30 сортів.
А при його онука Вінцента (Wincenty Potocki)(1740 – 1825), який займав пост Коронного підкоморія (судді з земельних питань), Немирів стає центром освіти, науки та політичної діяльності. Так у 1785 році відкрилося училище для хлопчиків, а в 1787 році Немирів приймав останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського (Stanisław August Poniatowski) (1732 – 1798), пізніше тут розміщувалися війська Тадеуша Костюшка (Tadeusz Kościuszko) (1746 – 1817) – активного борця за свободу Польщі і Сполучених Штатів Америки.
Після другого розділу Польщі в 1793 році Поділля увійшло до складу Російської імперії, а Немирів у свою чергу був відступлений в 1802 році Вінсентом своєму родичу Станіславу Потоцькому Щесному (Stanisław Szczęsny Potocki) (1751-1805).
Після покупки за правом спадкування його отримує старший син Станіслава Єжи (Юрій) Щенсний (Szczęsny Jerzy Potocki) (1776-1810). Однак, новий власник незабаром витрачає спадщину батюшки та змушене поступається Немирів своїй мачусі Софії Глявоне-Вітт-Потоцької (Sofia Witt – Potocki) (1760-1822) – тій знаменитій Софії, краса якої оспівана в парку Софіївка.
Незабаром господарем Немирова стає за заповітом Софії Болеслав Потоцький (1805-1893) – юридичний син Станіслава Щенсного, а фактично – онуку (батько Єжи Потоцький). Гофмейстер Найвищого Двору Болеслав витрачає на підтримку маєтку чималі кошти, утримуючи за власний рахунок безкоштовну лікарню для бідних, гімназію, притулок.
Чоловік його дочки Марії (1837 – 1882), що отримала Немирів у надане, граф Григорій Сергійович Строганов (1829-1911) відкрив у 1872 році в місті винокурний завод, який здобув світову славу вже в наші дні під торговою маркою «Nemiroff».
У 1857 році у Марії та Григорія Строганових народилася дочка – Марія, якій судилося прославити ім’я міста і, в той же час, стати його останньою власницею. Саме вона, вийшовши заміж за колезького радника Олексія Григоровича Щербатова (1848-1912), продовжила справу свого батька. Вона розширює винокурний бізнес, експортуючи продукцію заводу за кордон, організує майстерні з виробництва килимів, мережив, вишивки, продукція яких була представлена на всеросійській виставці 1913 року в Києві та організує безкоштовну лікарню для бідних, гімназію і монастирську школу для дівчаток.
Подружжю Щербатових зобов’язаний своїм існуванням і немирівський палац в оточенні чудового парку, який зводився з 1885 по 1917 рік, але щасливый господині не довелося надовго облаштуватися в новій резиденції у зв’язку з трагічними наслідками жовтневої революцією 1917 року і крокуючою за нею громадянською війною. Вже у перші ж дні хаосу гине її син Володимир (1881 – 1917).
В січні 1920 року, незважаючи на заборону голови Ради народних комісарів України Християна Раковського (1873 – 1941), княгиня Марія Щербатова, її дочка Олександра (1881 – 1920), подруга будинку фрейліна імператорського палацу Марія Гудим-Левкович та Ольга Столипіна (1897 -1920 ) були зганьблені і вбиті п’яними солдатами. Їх тіла були поховані черницями біля церкви.
Дивом в той момент вдалося врятуватися вдові Петра Аркадійовича Столипіна (1862 – 1911), великого реформатора і політичного діяча, Ользі Борисівні (1859-1944), їх дочки Олени (1895 – 1985) і онукам Марії Щербатової – Ользі (1915 – 1948) і Марії (1916 -).
У 1921 році в приміщенні палацу була відкрита одна з перших здравниць на території Радянського Союзу, яка діє і зараз під назвою санаторій «Авангард» і проводить лікування різних захворювань у тому числі з використанням унікальних радонових вод, родовище яких знаходиться на його території.
Архітектура
Палац у Немирові був закладений в 1885 році княгинею Марією Щербатової за сприяння чеського архітектора Іржі Стібрала (Jiří Stibral) (1886-1920) і зводився до революції 1917 року.
У різні періоди зведення за будівництво двоповерхового палацу в неокласичному стилі відповідали Г. Грінер, Є. Крамарж, А. Зима, та І. Фомін.
Будівельним матеріалом для зведення прямокутного будівлі послужив вапняк. А неокласичний стиль відображений яскравіше все у традиційному п’яти приватному парковому фасаді, де центральний ріазоліт (виступає частина) посилена чотирьох-колонним портиком іонічного ордера. Уздовж фасадів, візуально розділених безперервними горизонтальними смугами (стрічковим рустом), зведені прогулянкові тераси напівкруглої форми.
У 1956 році був проведено реставрацію будівлі, яка повернула палац його колишню велич. Для завершення образу хол палацу прикрасив портрет його засновниці – Марії Щербатової, а стіни коридорів – її особистої колекції.
Додаткова інформація
Адреса: 22800, Україна, Вінницька область, м. Немирів, вул. Шевченка, 13.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Немирів. Місто 40° міцності
- Геральдика. Герб Потоцьких Пилява
- Легенди. Справа життя
- Легенди. Парк кохання
- Етіологія. Не мир
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або трасою Е50 (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград) до повороту на санаторій «Авангард».
Громадським транспортом з Вінниці в північному напрямку 15-20 хвилин до повороту на санаторій «Авангард».