Поки активісти за чужий немалий кошт все торочать про «глобальне потепління», зима 2025 — 2026 спростувала всі ці псевдонаукові та антиприродні твердження одним змахом свого крижаного крила та сніговими обіймами. Адже аномальні морози (в деяких регіонах сягали -22°C), якими українців привітав Новий 2026 рік, та сталий, постійно оновлюваний сніговий покров, що за день міг зрости на місячну норму опадів минулих років, просто не лишили простору для сумнівів найзатятіших скептиків. І це була не перша і не остання така зима в Україні.
Буквально пару років тому схід та південь країни повною мірою відчував на собі смертоносне дихання арктичного циклону, який приніс із собою люті морози (на Донеччині, Луганщині та Приазов’ї температура хвилями опускалася значно нижче 20°C), що за відсутності снігу та наявні вітри відчувалася на десять градусів нижче.
А всього з якихось десяток років тому в країну завітали поспіль три кожна по-своєму аномальні зими, хоча затьмарені буремними соціально-політичними подіями вони і не залишили глибокого сліду в пам’яті українців.
Так початок зими 2013 — 2014 не віщував якихось особливих сюрпризів, от тільки в ніч на 29 січня на Південь почало засипати, та так, що на ранок сніговий покров вже на ранок подекуди сягав 50 — 60см за відсутності майже всіх комунальників в місті (мери повідправляли їх на підтримку Антимайдану). Фактично південь на тиждень був відрізаний від сполучення через замети на трасах, а для нормалізації сполучення знадобилося ще два тижні.
Попередня була помірною та пересічною за кількістю снігу, але це лише до березня, коли в другій половині місяця за добу в деяких містах випала місячна норма опадів, яка паралізувала і не тільки міський транспорт та влаштувала багатокілометрові затори на дорогах. Найбільше тоді дісталося столиці, яка майже добу стояла в «пробках».
Зима ж 2011 – 2012 взагалі була малосніжною, зато морози показали себе у всій красі – стовпчик термометру сягав відмітки -25°C вздовж морського узбережжя і -33°C на північному сході. За таких умов товстенним шаром криги вкрилося не тільки Азовське море, що вздовж берегової смуги промерзло до дна, а й Чорне з зупинкою на кілька тижнів судноплавства.
Хоча і сезон холодів, що передували були не надто теплими та комфортними. Наприклад, в взимку 2009 року морози з другої декади грудня захопили всю територію Сходу та Півдня. До них додалися аномальні опади за три дні (з 18 по 21 грудня) вкрили майже рівномірним шаром в 1 — 1,5м майже весь регіон до Дніпра.
За чотири роки до того зима (2005 – 2006) була на стільки лютою, що стовпчик термометру впав до позначки -35°C і тримався на такому наднизькому рівні протягом кількох діб. Наслідком стала так звана Алчевська трагедія, коли шестидесятитисячне місто геть замерзло через руйнування системи централізованого опалення внаслідок масштабної аварії на місцевій тепломережі.
Протягом ХХ століття морозні і сніжні з льодяними дощами та без них зими чергувалися з відносно теплими та безопарними за примхою Матінки-Природи: різке падіння температури на Сході від +5°C до -20°C (1997 — 1998); дводенні дощі за температурі -5°C вкрили крижаною оболонкою всю північну частину Донбасу, призвівши до чисельних обривів гілок та руйнування електромереж (1996 – 1997); затяжні холоди з температурою до -32°C паралізували систему опалення столиці через промерзання, а сніжний покрів поставив рекорд ХХ століття для торування якого по трасах довелося золучати навіть військову техніку (1986 — 1987); морозною (до -38°C на Півдні та Сході) з добовими коливанням від +5°C до -30°C та сніговими заметами на Заході країни (1978 — 1979); екстремальна ожеледь і сніг лишали без світла цілі області та перетворили дороги на скло (1969 — 1970); сто днів снігу вкрили Україну на стільки щільною ковдрою, що пересуватися можливо було лише в тунелях (1953 — 1954); затяжні морози до 35°C, що з листопада скували українські землі на додачу до Другої світової, забрали в своїх смертоносних обіймах десятки тисяч українців від старого до малого (1941 — 1942); зима ж 1928 – 1929 взагалі відрізнялася рекордними морозами до -42°C, які скули не тільки Дніпро, а й Азов та Чорне море, на тижні зупинили основне на той час, залізничне, сполучення (1928 — 1929).