Висока політика – це завжди величезна відповідальність за долю світу, де кожне рішення може обернуться фатальним результатом ціною в сотні тисяч безневинних життів або зникненням цілих країн з лиця планети. Але політику на найвищому міжнародному рівні роблять теж люди зі своїми слабкостями і страхами, почуттям гумору і упередженістю.
Чини офіційної делегації, безліч представників служби безпеки в цивільному, суєта і нервозність – супутники вершителів доль, які на Ялтинській конференції лютого 1945 накреслили нові кордони Європи, коли результат Другої світової був вже вирішений наперед, але ще не виплачена вся ціна Великої перемоги.
Англійської делегації на чолі з Уїнстоном Черчиллем в розпорядження була надана колишня резиденція генерал-губернатора Новоросійського краю графа Воронцова в Алупці, що оточена розкішним парком, в якому так полюбилося здійснювати прогулянки офіційним особам. В один з таких променадів глава дипломатичної місії Великобританії захоплено зупинився біля одного з скульптурних витворів Джовані Бонанні на Левовій терасі і звернув увагу супроводжуючих на схожість свого вигляду з кам’яною статуєю.
З тих пір і живе на терасі в Воронцовському парку Алупки лев на ім’я Черчилль – тезка одного з найвизначніших британців в історії за версією каналу BBC; один з тих, якому повоєнна Європа зобов’язана своїм фундаментом нового облаштування.