Долина мертвих, де тисячі покійних в надії на воскресіння смиренно чекають Судного дня, коли відкриються Небесні ворота і кожному воздасться за його заслугами – Іосафатова долина, де чутно дзюрчання Кедронського струмка, а звивистий шлях приводить до Авессломової колони.
Тут тиша, сум і спокій мертвого міста, мертвих скель, мертвих душ надійно охороняють могутні вартові – священні дуби, які крізь століття несли свою вахту без нарікання та смутку. Їх почесна місія довжиною в життя зачаровує і викликає майже священний трепет…
Недарма в знак поваги до великих деревах і спокою тих, кого вони охороняють в межах караїмського кладовища біля підніжжя Чуфут-Кале, татари назвали це місце Балта-Теймез (не торкається сокирою), щоб вони змогли виконати свій земний обов’язок до кінця, до останнього подиху прощального листа.