Історія
Центральний фасад Малахової вежі Севастополя
Точка опіру Кримської війни 1853 – 1856 років, об яку належало спіткнутися англо-французьким військам у своїх мілітаристських планах по захопленню Кримського півострова, не дивлячись на чисельну і збройну перевагу – курган на Корабельній стороні з серцем у Малаховій вежі.
Далекоглядний імператорський указ Миколи Павловича (1796 – 1855) про затвердження проекту спорудження на Малахової висоті Севастополя оборонної башти-донжона від 1837 почав втілюватися в життя лише з виникненням реальної загрози атаки головної військово-морської бази Чорноморського флоту Російської імперії, коли Кримська війна вже впритул підійшла до міста.
Тоді-то після письмового звернення імператора, датованого 23 березня 1854, до головнокомандувача військ півострова князя Олександра Сергійовича Меншикова (1787 – 1869) у севастопольській міській скарбниці вишукали кошти для спорудження донжона, якому судилося стати ключовою точкою першої лінії оборони морських воріт Криму.
Північний торець центрального фасад Малахової вежі Севастополя
Будівництво оборонного об‘єкта за проектом Ф.А. Старченко у зв‘зку з військовою інтервенцією коаліційних військ просувалося так стрімко, що вже 10 липня 1854 відбулося урочисте освячення двох‘ярусної башти-цитаделі з відкритою батареєю нагорі, що отримала ім‘я за назвою кургану, що її притулив – Малахова.
Але сяяти у повній красі серед новоспоруджених укріплень домінуючої висоти Корабельної сторони Севастополя судилося їй не довго – вже під час першого бомбардування міста (5 жовтня 1855 року) донжон позбувся відкритої батареї та верхнього ярусу.
З тих пір і до вирішальної сутички Малахова вежа, всередині якої розташувалася похідна каплиця для богослужінь і канцелярія начальника оборони міста, втім як і його житло, здобула пильну увагу коаліційних військ в якості центрального об‘єкта обстрілу.
27 серпня 1855 року серце оборони стало останньою крапкою захисту кургану, коли загін з тридцяти солдатів Модлінського полку під командуванням офіцерів Юнія, Данильченко та Богдзевіча при участі кондукторів морської артилерії Дубініна і Венецкого тримали останній рубіж ще кілька годин після повної здачі кургану коаліційним військам. Кінець компанії вежа на Малахової висоті зустріла в руїнах.
Малахова вежа в Севастополі
До п‘ятдесятирічча Першої оборони в 1905 році башта була реконструйована завдяки старанням міського архітектора А.М. Вейзена, а в її порожньому залі на місці бойової каплиці, яка дарувала надію захістникам 1854 – 1855 років, знову запалав лампадний вогник, який загасила революція 1917 року.
Під час Другої оборони Севастополя 1941 – 1942 років вежа знову зазнала втрат від попадання снарядів, які були усунені під час реконструкції 1962 – 1963 років під керівництвом архітектора Ю.М. Бельковича та інженера Л.П. Храмова.
Нині тут розташований один з філіалів Національного музею оборони і звільнення Севастополя, в число експонатів якого входять документальні та матеріальні свідки тих страшних днів, пов‘язані з будівництвом башти-донжона і укріплень ключовий висоти, особистостями героїв-захисників і допоміжного персоналу, історичною послідовністю розвитку Першою і Другий облог міста.
Архітектура
Західний торець центрального фасад Малахової вежі Севастополя
Відновлена, практично в первозданному вигляді, Малахова вежа являє собою звернений центральним входом на північний захід двох‘ярусний периметр, що має в плані три чверті кола діаметром п‘ятнадцять метрів.
Закритий другий ярус, що повторює контури першого, значно поступається йому в розмірах. Його завершенням раніше служила відкрита батарея на п‘ять вісімнадцятифутових баштових знаряддя. При цьому загальна висота споруди становить вісім з половиною метрів.
З південного сходу (напольная сторона) весь периметр вежі порізаний вузькими щілиноподібними амбразурами практично в половину висоти ярусів. Для додаткового ж захисту з цього боку її периметра на відстані сім з половиною метрів був насипаний гласис висотою два метри.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, Меморіальний комплекс “Малахів курган”, південно-східний край Центральної алеї.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь), з якої повернути в бік міста на вулицю Генерала Мельникова. Далі слідувати вулицею Героїв Севастополя, де знаходиться Меморіальний комплекс Малахів курган.
Громадським транспортом до Севастополя (з/д, авто – вокзали). Потім громадським транспортом по вул. Героїв Севастополя до зупинки “Малахів курган”.