Історія

Кримська війна 1853 – 1856 років з її невтішними підсумками давно канула у Вічність. Пішли в інший світ браві воїни тих часів, і мова не тільки про захисників, але й про нападників – ворогів, яких примирила смерть і одна на всіх братська могила. Лише пам’ять та пожовклий від часу папір досі зберігають трагедію і мужність, відчай і героїзм тих часів.

Але пам’ять – найкращий порадник, а матеріальне загальнодоступне її втілення – найкраще сховище, тому одним з етапів відродження Меморіального комплексу на Малаховому кургані після руйнівних наслідків Другої світової (1939 – 1945) головний архітектор Адольф Львович Шеффер (1924 -) бачив у відтворенні нехай не цілісної картини, то хоча б меморіального перевтілення укріплень під час Першої оборони Севастополя 1854 -1855 років.

Так на світ під час реконструкційних робіт (розпочато в 1955 році) на ключовий висоті Кримської війни з’явилася рельєфна карта на невисокому стилобаті з зображенням всіх фортифікаційних об’єктів кургану з прив’язкою на місцевості і розою вітрів у лівому верхньому куті, яка і нині дає можливість усім бажаючим відчути себе учасником тих далеких подій.

Архітектура

Рельєфна карта оборонних споруд, що є центром осі симетрії Центральної алеї Малахового кургану, відбиває фізичне їх місцерозташування на кінець війни 1854 – 1855 років, про що повідомляє картуш з лавровою гілкою. Виконана вона з бронзи і скоординована по розі вітрів.

Згідно з даними топографічних координат периметр оборонного комплексу кургану був замкнений земляним валом, по зовнішньому краю якого проходив рів. На місці ж нинішнього центрального входу на територію Меморіального комплексу у той час розташовувалося горжа і траверс батареї Львова (зліва) та капоніра на три гармати (праворуч).

Далі слідували головні пороховий та бомбовий погреби, що перегороджували шлях до перев’язувального пункту, до якого перпендикулярно розташовувався бліндаж начальника артилерії кургану (зі сходу охоронявся батареєю № 18 Панфілова).

Наступна група оборонних об’єктів, що захищала висоту, складалася з практично замкнутого периметра бліндажів і порохових льохів під прикриттям із заходу батареї № 44 Житкова.

Безпосередньо ключове спорудження пагорба – Малахову вежу захищали: ретраншемент з пороховим складом (з півночі); батарея № 28 Станіславського (з північного заходу); редут № 74 Ємельянова, батареї на гласиса і № 17 Сенявіна (із заходу), протиштурмова батарея і № 84 Нікіфорова (з північного сходу); батарея № 127 (зі сходу).

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, Меморіальний комплекс на Малаховому кургані.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) до вулиці Генерала Мельникова (у глиб міста назва змінюється на вулицю Брестську). Далі – правий поворот на вулицю Героїв Севастополя, на якій розташований центральний вхід Меморіального комплексу на Малаховому кургані.

Громадським транспортом до Севастополя (з/д, авто – вокзали), які розташовані уздовж вулиці Героїв Севастополя. Міським транспортом по цій вулиці до зупинки «Малахів курган».